Facebook
Twitter
RSS 2.0

DEIS
 Library

The Donbas Environment
 Information System


«лнр», безопасность взрывы, вода водопостачання война, волынец, відходи газ, грунти джерела донбасс, донетчина, донні відклади закрытие, ландшафти луганщина, ліси метан моніторинг оккупированная пзф повітря пожежі право промисловість рекомендації ризики территория, фауна флора фінансування хвостосховища шахти шахты, экологическая экология экология,


26.09.2020
Порушення електропостачання

Карлівська фільтрувальна станція


10.09.2020
Порушення роботи

Шахта «Золоте»


07.09.2020
Порушення водопостачання

Донецька фільтрувальна станція




Donbas tailings storage facilities

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Хвостосховища Донбасу

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


Війна на Донбасі: реалії і перспективи врегулювання

Центр Разумкова


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2018 році

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Донецької області за 2018 рік

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Луганської області за 2018 рік

Луганська обласна державна адміністрація


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2018 році

Луганська обласна державна адміністрація


П’ять років бойових дій на сході України: Екологічні аспекти у інфографіці

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


Five years of fighting in Eastern Ukraine: Environmental issues depicted in infographics

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Вплив військової діяльності на природу України: посібник

Екологія–Право–Людина


Комплексний аналіз даних про стан довкілля в Донецькій та Луганській областях

ПРООН


Assessing environmental impacts of armed conflict: the case of eastern Ukraine

truth-hounds.org & National Endowment for Democracy


Cтан басейну Сіверського Дінця та фактори впливу в умовах військових дій. Технічний звіт

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


State of the Siverskyi Donets basin and related risks under military operations. Technical report

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Звіт про результати вивчення екологічної ситуації на території Донецької та Луганської області

Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління


Donbas: Territory of eXistence

Ukrainian Research Institute of Engineering Ecology


На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України

Українська Гельсінська спілка з прав людини


Ecological Threats in Donbas, Ukraine

Centre for Humanitarian Dialogue


Справжня ціна вугілля в умовах війни на Донбасі: погляд крізь призму прав людини

Східноукраїнський центр громадських ініціатив


Воєнні дії на сході України – цивілізаційні виклики людству

Екологія–Право–Людина


Military Conflict in Eastern Ukraine – Civilization Challenges to Humanity

Environment–People–Law


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume I

European Union, United Nations, World Bank Group


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume II

European Union, United Nations, World Bank Group


Оцінка екологічної шкоди на сході України: вплив на земельний фонд, екосистеми, флору та фауну

13.12.2017

При переміщенні великої військової техніки, проведенні бойових маневрів або військових навчань, будівництві фортифікаційних споруд, вибухах та згоранні боєприпасів відбувається порушення поверхневого шару ґрунтів, що зменшує їх родючість та призводить до порушення ландшафтів.

Згідно з розрахунками МБО «Екологія – право – людина» тільки внаслідок розриву 15,5 тисяч снарядів на ділянці 225 квадратних кілометрів в районі Савур-Могили в Шахтарському районі Донецької області було викинуто мінімум 91,4 тисячі кубічних метрів ґрунту. Використання земель, пошкоджених унаслідок бойових дій, ускладнено необхідністю їх рекультивації через забруднення та пошкодження ґрунтового покриву та необхідністю розмінування територій і знешкодження боєприпасів.

Внаслідок конфлікту на сході України втрачена велика частина лісових та лісо-захисних насаджень: за даними ForestWatch, лише за 2014 рік в регіоні конфлікту було повністю знищено 479 гектарів лісу. Найбільшими ризиками для лісових насаджень на сході України є лісові пожежі, що виникають внаслідок вибухів боєприпасів або умисних підпалів, пов'язаних з тактикою ведення бойових дій. Внаслідок пожеж, викликаних бойовими діями, найбільше постраждали насадження уздовж лінії зіткнення.

Значні лісові площі постраждали від механічних пошкоджень при маневрах військової техніки та від вибухів боєприпасів. Уламками снарядів пошкоджується кора, гілки, верхів'я дерев та ґрунтовий покрив, що призводить до ослаблення або загибелі лісових насаджень. Механічні пошкодження кореневої системи призводять до загибелі дерев і розпаду всього насадження.

Значної шкоди лісовим насадженням завдають нелегальні рубки, які проводяться з метою заготівлі деревини для будівництва тимчасових фортифікаційних споруд та дров для опалення. Це призводить до критичного зниження лісистості в Донецькій та Луганській областях та зменшення полезахисних, ґрунтозахисних, водоохоронних та рекреаційних функцій лісів.

На територіях, що непідконтрольні уряду України, та на територіях уздовж лінії зіткнення часто ускладнена або унеможливлена робота лісогосподарських підприємств і служб з надзвичайних ситуацій. Охорона лісів від пожеж у п'ятнадцятикілометровій зоні вздовж лінії зіткнення по обидва її боки була зупинена незабаром після початку конфлікту.

Причиною стали випадки загибелі або поранення пожежних спостерігачів на пожежних вежах, випадки поранення та загибелі пожежних під час виїзду на пожежі або тушіння пожеж від підриву боєприпасів. Воєнізовані формування часто не пропускали пожежні автомобілі до місця горіння, а частина пожежних машин лісових пожежних станцій була «реквізована». Оскільки регіон традиційно є одним з найбільш пожежонебезпечних в Україні, припинення охорони лісів на початковій фазі конфлікту призвело до значного збільшення кількості, площ та інтенсивності природних пожеж.

Разом з тим, оскільки проведення лісогосподарських заходів вздовж всієї лінії зіткнення є неможливим до повного припинення бойових дій та розмінування території лісового фонду, значно скоротились площі відтворення лісів: з 5634 гектарів у 2013 році до 847 гектарів в 2015 році і 1665 гектарів в 2016 році (найбільші обсяги лісовідновлення реєструються в Луганській області).

Державна програма МТОТ містить заходи з відновлення лісів шляхом створення лісових культур та сприяння природному відновленню лісів, зокрема лісовідновлення в насадженнях, знищених обстрілами (згарища), лісорозведення на еродованих землях Луганської області, вирощування садивного матеріалу для лісовідновлення та лісорозведення та наземне винищення шкідників в соснових насадженнях, утримання відомчої пожежної охорони, пожежно-хімічних станцій, гасіння лісових пожеж, протипожежне облаштування лісів тощо.

Бойові дії на території Донецької та Луганської областей призвели до забруднення земель та порушення ландшафтів природно-заповідного фонду. Численні об'єкти природно-заповідного фонду постраждали від будівництва фортифікаційних споруд, вирубки лісових насаджень, лісових і степових пожеж. Загалом внаслідок конфлікту на сході України постраждало близько 60 об'єктів ПЗФ. Порушення роботи об'єктів природо-заповідного фонду мають місце також через відсутність персоналу, припинення фінансування та охорони територій у Луганському природному заповіднику, заповідниках «Хомутовський степ», «Кальміуський заповідник», «Трьохізбенський степ», «Придінцівська заплава». У регіональних ландшафтних парках «Донецький кряж», «Зуївський» і «Клебан-Бик» було втрачено документи та устаткування.

Українська Гельсінська спілка з прав людини констатувала зниження ефективності охорони об'єктів ПЗФ та природних комплексів на підконтрольних уряду України територіях і через відсутність належної взаємодії екологічних установ (департаменти екології, екологічні інспекції, дирекції територій ПЗФ) та Збройних Сил України. У 2015 році припинилось, проте на сьогодні частково відновлено фінансування та робота служби охорони національного природного парку «Меотида» в Донецькій області.

Наслідки бойових дій і знищення об'єктів природо-заповідного фонду та інших екосистем призводять до непрогнозованих змін у біорізноманітті. Зону вздовж лінії зіткнення полишили копитні тварини і птахи. Руйнування середовища існування тварин і птахів, масові випадки браконьєрства знижують чисельність популяцій, в тому числі рідкісних видів (так, з території національного парку «Меотида» зникли кучерявий пелікан, який там раніше гніздився, і найбільша в Європі колонія чорноголових крячок). З іншого боку, на сході України відбувається розселення нових для фауни регіону видів ссавців (шакал), риб (сонячний окунь), комах (гармонія азіатська) та інших видів. Через неможливість збирання врожаю вздовж лінії зіткнення фіксується зростання популяції гризунів. Висока щільність популяцій лисиці зафіксована на територіях Шахтарського, Амвросіївського районів та біля Маріуполя, в зоні конфлікту фіксуються випадки нападу вовків на домашніх тварин, значно зросла кількість бродячих собак. Крім того, в регіоні відбувається зростання кількості й частки чужорідних видів рослин: ценхрус якірний, амброзія полинолиста, борщівник Сосновського тощо.

В умовах неповної забезпеченості потреб об'єктів ПЗФ та біологічного моніторингу в цілому, інформація про сучасний стан флори, фауни і природних угруповань на сході України, особливо стосовно кількісних даних, залишається фрагментарною.

Дистанційний аналіз даних про пожежі рослинності на сході України

Рослинні пожежі є поширеним явищем в Україні. У середньому за рік лісогосподарські підприємства реєструють 4–6 тисяч випадків лісових пожеж загальною площею до 6–7 тисяч гектарів. Кількість трав'яних пожеж в десятки і сотні разів більша. Зокрема, в 2010 році відповідно до супутникової зйомки сталося 300 тис трав'яних пожеж, в основному внаслідок умисного випалювання залишків сільгоспкультур на полях. Багато з цих випалювань стали причинами лісових пожеж.

Південні й південно-східні області України вважаються найбільш пожежонебезпечними регіонами, де традиційно реєструється більша кількість пожеж, ніж в центрі й на півночі країни. З двох областей зони конфлікту, Луганська характеризується більшою площею соснових лісів, розташованих на борових терасах р. Сіверський Донець, в яких часто виникають пожежі. У Донецькій області переважають листяні дубові байрачні ліси, в яких пожежі виникають зрідка.

Одним з аспектів впливу конфлікту на навколишнє середовище є підвищення пожежної небезпеки й збільшення кількості пожеж порівняно зі статистичною нормою. Причинами збільшення кількості та площі рослинних пожеж в зоні конфлікту є, зокрема:

  • бойові дії, пов'язані зі зберіганням, переміщенням і використанням боєприпасів;
  • масові переміщення мирного населення, що залишає зону бойових дій;
  • масові переміщення військ і їх базування, яке не враховує вимоги пожежної безпеки в природних ландшафтах;
  • припинення протипожежної охорони лісів.

За повідомленнями представників Донецького і Луганського обласних управлінь лісового та мисливського господарства, нині пожежна статистика ведеться тільки в безпечних віддалених районах, тож єдиним безпечним способом, який дозволяє оцінити кількість пожеж в зоні військового конфлікту, є аналіз супутникових даних. Кількість пожеж добре реєструє спеціалізований спектрорадіометр MODIS, який відфільтровує більшу частину випадків рослинних пожеж від інших можливих джерел інфрачервоного випромінювання (труби підприємств, палаючі звалища, палаючі будинки, залпові постріли і розриви боєприпасів).

Середня щільність пожеж в областях зони конфлікту та суміжних регіонах України та Росії у вегетаційний період 2014 року

Водночас слід відзначити, що значна частина лісових низових пожеж малої й середньої інтенсивності не фіксується супутниковими даними через перешкоди сигналу, що створюють крони дерев, а відтак – кількість зафіксованих низових лісових пожеж завжди менша за їх реальну кількість (точна оцінка лісових низових пожеж можлива тільки при натурних обстеженнях).

В цілому в Донецькій і Луганській областях у 2014 році MODIS зафіксував 12 518 рослинних пожеж, в тому числі 405 лісових і 12 113 трав'яних (з них 4 867 пожеж – у зоні бойових дій).

Результати аналізу частоти пожеж засвідчують, що найбільша частота пожеж протягом 2014 року спостерігалася в Донецькій області (0,30 пожеж на квадратний кілометр); і в зоні конфлікту (0,303 пожеж на квадратний кілометр в районах найбільш активних бойових дій реєструвалося до 93 пожеж на квадратний кілометр). За середньою щільністю пожеж рослинності в 2014 році регіон конфлікту в півтора – два рази перевищував сусідні області України і Росії, які розташовуються в одній природній зоні й характеризуються близькими метеорологічними та соціально-економічними умовами.

Щільність пожеж за даними MODIS в липні-серпні 2014 року

З урахуванням незареєстрованих низових пожеж ця різниця ще вище і однозначно доводить, що бойові дії призвели до істотного збільшення кількості пожеж і завдали шкоди навколишньому середовищу. Найбільша кількість пожеж рослинності в зоні конфлікту сталася у серпні 2014 року (випадки пожеж зафіксовані на південь та схід від лінії Маріуполь – Донецьк – Горлівка – Щастя, де відбувались основні бойові зіткнення), тоді як в сусідніх районах максимуми спостерігалися в липні та серпні.

При цьому кількість трав'яних пожеж в серпні в Донецькій області була вдвічі більшою, ніж у сусідніх областях. У Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях кількість трав'яних пожеж була порівнянною, що може бути пов'язано з меншими масштабами бойових дій в Луганській області порівняно з Донецькою.

Сезонна динаміка кількості трав'яних пожеж в областях України в 2014 році

За оцінками спеціалістів, площа соснових лісів, що постраждали від пожеж, може сягати 20 тисяч гектарів, або 22% всіх соснових лісів регіону. Значно постраждали окремі ділянки заплавних дібров - на 10-15% їх площі спостерігається до 30-50% дерев без верхівок та з посіченими осколками стовбурами.

Повна версія публікації: https://www.osce.org/uk/project-coordinator-in-ukraine/362581?download=true

Координатор проектів ОБСЄ в Україні

© DEIS Library 2017-2020. Використання матеріалів дозволяється за умови розміщення гіперпосилання на