Facebook
Twitter
RSS 2.0

DEIS
 Library

The Donbas Environment
 Information System


«лнр», безопасность взрывы, вода водопостачання война, волынец, відходи газ, грунти джерела донбасс, донетчина, донні відклади закрытие, ландшафти луганщина, ліси метан моніторинг оккупированная пзф повітря пожежі право промисловість рекомендації ризики территория, фауна флора фінансування хвостосховища шахти шахты, экологическая экология экология,


26.09.2020
Порушення електропостачання

Карлівська фільтрувальна станція


10.09.2020
Порушення роботи

Шахта «Золоте»


07.09.2020
Порушення водопостачання

Донецька фільтрувальна станція




Donbas tailings storage facilities

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Хвостосховища Донбасу

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


Війна на Донбасі: реалії і перспективи врегулювання

Центр Разумкова


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2018 році

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Донецької області за 2018 рік

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Луганської області за 2018 рік

Луганська обласна державна адміністрація


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2018 році

Луганська обласна державна адміністрація


П’ять років бойових дій на сході України: Екологічні аспекти у інфографіці

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


Five years of fighting in Eastern Ukraine: Environmental issues depicted in infographics

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Вплив військової діяльності на природу України: посібник

Екологія–Право–Людина


Комплексний аналіз даних про стан довкілля в Донецькій та Луганській областях

ПРООН


Assessing environmental impacts of armed conflict: the case of eastern Ukraine

truth-hounds.org & National Endowment for Democracy


Cтан басейну Сіверського Дінця та фактори впливу в умовах військових дій. Технічний звіт

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


State of the Siverskyi Donets basin and related risks under military operations. Technical report

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Звіт про результати вивчення екологічної ситуації на території Донецької та Луганської області

Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління


Donbas: Territory of eXistence

Ukrainian Research Institute of Engineering Ecology


На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України

Українська Гельсінська спілка з прав людини


Ecological Threats in Donbas, Ukraine

Centre for Humanitarian Dialogue


Справжня ціна вугілля в умовах війни на Донбасі: погляд крізь призму прав людини

Східноукраїнський центр громадських ініціатив


Воєнні дії на сході України – цивілізаційні виклики людству

Екологія–Право–Людина


Military Conflict in Eastern Ukraine – Civilization Challenges to Humanity

Environment–People–Law


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume I

European Union, United Nations, World Bank Group


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume II

European Union, United Nations, World Bank Group


Оцінка екологічної шкоди на сході України: порушення режиму експлуатації і затоплення шахт

13.12.2017

Гірничодобувна промисловість, насамперед, видобуток вугілля, – основа економіки регіону. Перед початком конфлікту на сході України 150 вугільних шахт експлуатувалися або працювали в водовідливному режимі.

Внаслідок конфлікту в Донецькій області перебої в роботі підприємств або насосного обладнання були зафіксовані на шахтах «Комсомолець Донбасу», «Лідіївка», «Вуглегірська», «Червоний Профінтерн», «Булавинська», «Ольховатська», «Трудівська», «Челюскінців», «Кіровська», «Північна», «Полтавська», «Ясинівська-Глибока», «Холодна балка», «Жовтневий Рудник», «Чайкіно», «Щегловська-Глибока», «Юзівська», «Юнком», «Бутівська», «Святої Матрони Московської», шахтах імені Абакумова, Скочинського, Румянцева, Гайового, Карла Маркса, Засядька, Леніна, Калініна та Бажанова. У Луганській області перебоїв в роботі зазнали шахти «Суходольська-Східна», «Привольнянська», «Никанор-Нова», «Київська», «Шахтоуправління «Ровеньківське», «Довжанська-Капітальна», «Центроспілка», «Харківська», «Червоний партизан», «Самсонівська-Західна», «Першотравнева», «Пролетарська», «Білоріченська», шахти імені Фрунзе, Вахрушева, Космонавтів, Дзержинського, Свердлова тощо.

Під час конфлікту неодноразово фіксувалися випадки пошкодження інфраструктури та відключення вугледобувних підприємств від електропостачання, що призводило до зупинки систем водовідведення шахтних вод, а в ряді випадків – до повного затоплення шахт. На сьогодні водовідлив не працює практично на всій території від м. Горлівка до м. Єнакієве, в районі Первомайська, частково – в містах Донецьк, Макіївка, Шахтарськ, Торецьк.

Понад 35 шахт регіону затоплюється або вже повністю затоплені та не підлягають подальшій експлуатації. Частину пошкоджених або зупинених шахт на Донбасі було демонтовано.

Підтоплення шахт та прилеглих територій, що відбувається внаслідок знеструмлення та пошкодження обладнання підприємств гірничодобувної промисловості, – одна з основних причин потенційного забруднення підземних та поверхневих вод при їх контакті з шахтними водами, забрудненими, зокрема, залізом, хлоридами, сульфатами, іншими мінеральними солями й важкими металами. Особливу загрозу становить підтоплення шахт, які використовувались як сховища відходів. Така небезпека існує для, насамперед, шахт «Олександр-Захід», «Вуглегірська» та імені Калініна в м. Горлівка Донецької області.

Радіаційне забруднення підземних вод може спричинити підтоплення шахти «Юний Комунар», де в 1979 р. було здійснено підземний ядерний вибух в рамках експерименту зі зниження напруги в гірничому масиві для підвищення безпеки відпрацювання вугільних пластів. Фахівці констатують, що в стабільних умовах і при виконанні технологічних вимог консервації ризик виходу радіоактивного забруднення за межі системи «Юний комунар – Кліваж» практично відсутній, однак при їх порушенні та відсутності додаткових стабілізаційних заходів не виключено руйнування шахти з виходом до 500 кубічних метрів радіоактивно забруднених шахтних вод в підземні водоносні горизонти.

За деякими оцінками, за час конфлікту загальний щорічний водовідлив в Донбасі скоротився з 800 до 400 – 450 мільйонів кубічних метрів. При збереженні цієї тенденції через кілька років частина шахтних вод почне потрапляти в підземні водоносні горизонти, змішуючись з підземними водами.

На кількісному рівні ймовірні хімічні наслідки контакту шахтних вод з природними водами Донбасу поки не вивчені, хоча деякі фахівці вказують на небезпеку погіршення в довгостроковій перспективі якості вод, що використовуються для поливного землеробства, наслідки якого можуть призвести до часткового засолення сільськогосподарських земель, а також вийти за межі України на прилеглі території Росії.

Неминучим наслідком масштабного затоплення шахт стане підтоплення навколишніх територій і просідання поверхні, що виведе з експлуатації будівлі, споруди і комунікації, в тому числі підземні газопроводи, каналізаційні та водопровідні системи і елементи системи водопостачання Сіверський Донець – Донбас.

Небезпеку становлять і шахтні гази – насамперед метан, а також радіоактивний радон, які при затопленні виробок піднімаються на поверхню. Накопичення метану в підвалах будівель і шахтних териконах зумовлює небезпеку вибухів, ризик спровокувати які зростає при веденні бойових дій. Радон, зокрема, становить небезпеку для підземних водозаборів.

Масштаби та можливі наслідки затоплення шахт

За оцінками спеціалістів, отриманими в рамках дослідження Координатора проектів ОБСЄ в Україні, по обидва боки лінії зіткнення в процесі затоплення сьогодні знаходяться понад 35 шахт.

У перспективі буде затоплена і частина шахт, які на сьогодні знаходяться у стадії ліквідації, решта будуть переведені у режим водовідливу.

Гідрогеологічній безпеці у Луганській області сьогодні загрожує неконтрольоване затоплення гірничих виробок шахтними водами недіючих шахт «Первомайська» і «Голубівська», що знаходяться на неконтрольованій українською владою території та мають гідравлічні зв’язки з діючими шахтами державного підприємства «Первомайськвугілля»: «Золоте», «Карбоніт» та «Гірська». Шахта «Первомайська» затоплюється з вересня 2015 року внаслідок виведення з ладу через бойові дії системи енергозабезпечення. Швидкість підняття рівня води у її вертикальному стволі становить 20 сантиметрів на добу. У разі досягнення горизонту переливу сумарний додатковий обсяг води з шахт «Первомайська» та «Голубівська» в бік діючої шахти «Золоте» становитиме близько 1060 метрів кубічних за годину. В цілому обсяг припливу води у шахті «Золоте» становитиме близько 1500 метрів кубічних за годину.

За наслідками багаторічних спостережень та досліджень, затоплення шахт Донбасу, що відбувалося і раніше (в тому числі в 1941 – 1944 роках), неодноразово супроводжувалося виходом на поверхню шахтних газів, погіршенням якості підземних і поверхневих вод, підтопленням будівель, споруд і комунікацій та змінами фізико-механічних властивостей породного масиву під ними.

Підтоплення вугільних шахт на сході України

Рівень затоплення вугільних шахт північного крила Центрального району Донбасу

Рівень затоплення вугільних шахт південного крила Центрального району Донбасу

Рівень затоплення Первомайської групи вугільних шахт Луганської області

До характерних особливостей водоносного комплексу Центрального району Донбасу належить круте залягання гірських порід та вугільних пластів. Природний гідрогеологічний режим гірського масиву порушено водовідливами вугільних та ртутних шахт. Незважаючи на дренуючий вплив гірничих виробок, рівень підземних вод приповерхневої зони часто знаходиться на глибинах 0 – 10 метрів від поверхні землі.

В населених пунктах значні площі територій належать до підтоплених (глибина залягання ґрунтових вод – до 2 метрів) і потенційно підтоплених (2 – 5 метрів). Зафіксовано підтоплення території шириною до 200 метрів, що примикає до каналу Сіверський Донець – Донбас. Отже, підтоплені ділянки зустрічаються там, де рух потоку ґрунтових вод відбувається перпендикулярно до простягання порід. Заплави річок, днища балок та їх схили є підтопленими або потенційно підтопленими.

Зупинки відкачки шахтної води на шахтах «Первомайська» і «Голубівська» призведе до можливого виходу шахтних вод на земну поверхню і підтоплення забудованих територій з населенням 80 000 осіб (міст Кіровськ, Первомайськ, Золоте, Гірське, смт. Карбоніт), сільськогосподарських земель та природних угідь (лани, луги, ліси).

Оцінка вразливості підземних вод Стаханівсько-Первомайської гірничо-міської агломерації

Можливе обрушення гирл стволів та гірничих виробок, які мають вихід на земну поверхню та осідання прилеглої території, неорганізований та неконтрольований вихід на земну поверхню шахтних газів. Крім того, можуть активізуватися процеси зсування та деформацій гірських порід (у зв’язку з їх розмоканням).

Повна версія публікації: https://www.osce.org/uk/project-coordinator-in-ukraine/362581?download=true

Координатор проектів ОБСЄ в Україні

© DEIS Library 2017-2020. Використання матеріалів дозволяється за умови розміщення гіперпосилання на