Facebook
Twitter
RSS 2.0

DEIS
 Library

The Donbas Environment
 Information System


вода водопостачання відходи грунти джерела донні відклади ландшафти ліси моніторинг пзф повітря пожежі право промисловість рекомендації ризики фауна флора фінансування хвостосховища шахти


06.07.2020
Порушення роботи

Донецька фільтрувальна станція


14.05.2020
Порушення електропостачання

Шахта ім. Леніна


11.03.2020
Порушення роботи

Шахта «Золоте»




Війна на Донбасі: реалії і перспективи врегулювання

Центр Разумкова


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2018 році

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Донецької області за 2018 рік

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Луганської області за 2018 рік

Луганська обласна державна адміністрація


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2018 році

Луганська обласна державна адміністрація


Комплексний аналіз даних про стан довкілля в Донецькій та Луганській областях

ПРООН


Assessing environmental impacts of armed conflict: the case of eastern Ukraine

truth-hounds.org & National Endowment for Democracy


Звіт про результати вивчення екологічної ситуації на території Донецької та Луганської області

Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління


Donbas: Territory of eXistence

Ukrainian Research Institute of Engineering Ecology


На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України

Українська Гельсінська спілка з прав людини


Ecological Threats in Donbas, Ukraine

Centre for Humanitarian Dialogue


Справжня ціна вугілля в умовах війни на Донбасі: погляд крізь призму прав людини

Східноукраїнський центр громадських ініціатив


Воєнні дії на сході України – цивілізаційні виклики людству

Екологія–Право–Людина


Military Conflict in Eastern Ukraine – Civilization Challenges to Humanity

Environment–People–Law


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume I

European Union, United Nations, World Bank Group


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume II

European Union, United Nations, World Bank Group


Оцінка екологічної шкоди на сході України: забруднення від промислових підприємств

13.12.2017

Протягом усього періоду промислового розвитку схід України характеризувався високим обсягом викидів і скидів забруднюючих речовин і рівнем промислового забруднення навколишнього середовища. Через падіння обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва в регіоні в період збройного конфлікту природно очікувати загального скорочення викидів і виробництва промислових відходів. Згідно зі статистичними даними на підконтрольних уряду України територіях Донецької та Луганської областей викиди в повітря знизилися в 2015 році до 87% від рівня 2014 року і становили 92% від цього рівня в 2016 році. При цьому невідомою є величина скорочення викидів за рахунок скорочення обсягу виробництва на цих територіях між 2013 і 2014 роками, а також сучасний обсяг викидів підприємств на непідконтрольній уряду території: з 2013 року кількість підприємств як суб’єктів господарювання Донецької та Луганської областей, що звітують Державній службі статистики України, зменшилась з 40 тис. до 14 тис. (у тому числі великих – з 131 до 37). Однак очевидці свідчать про зниження обсягів виробництва та поліпшення якості повітря і на непідконтрольних уряду України територіях.

Нажаль, брак інформації про стан атмосферного повітря не дає можливості в повному обсязі оцінити зміни його якості за час конфлікту. В Донецькій та Луганській областях на територіях, непідконтрольних уряду України, та поблизу лінії зіткнення наразі не працюють пости автоматизованого спостереження за станом атмосферного повітря, припинили роботу пости контролю якості атмосферного повітря Донецького обласного центру з гідрометеорології в Донецьку, Макіївці, Горлівці, Єнакієво та Торецьку, пости контролю якості атмосферного повітря Луганського обласного центру з гідрометеорології – в Луганську та Алчевську. Однак згідно з даними інформаційно-аналітичних довідок за 2015–2017 роки, що готуються Мінприроди, в містах Маріуполь, Краматорськ, Слов’янськ, Лисичанськ, Сєвєродонецьк та Рубіжне випадків високого забруднення з концентрацією домішок вище 5 максимально разових гранично допустимих концентрацій зареєстровано не було.

Дані спостережень за якістю води в мережах спостережень Сіверсько-Донецького БУВР і Державної служби України з надзвичайних ситуацій вказують на порівняно стабільний рівень забруднення поверхневих вод у регіоні, який у цілому відповідає ситуації до початку конфлікту (див. попередній розділ); в Донецькій та Луганській областях в 2015–2016 роках було виявлено кілька випадків високого забруднення, які характеризуються перевищенням значення ГДК у 10 та більше разів.

Випадки високого забруднення з перевищенням вмісту марганцю, сульфатів, хрому та цинку були виявлені в річці Кальміус, яка перетинає лінію зіткнення; з перевищенням вмісту марганцю та сульфатів – в річці Кальчик.

Основна небезпека в умовах конфлікту пов’язана з можливістю забруднення навколишнього середовища в разі серйозних порушень у роботі та аварій на промислових та інших підприємствах регіону. До початку конфлікту в Донецькій та Луганській областях розміщувалось близько 4 500 потенційно небезпечних господарських об’єктів. З 2014 до 2017 року на підприємствах регіону зафіксовано понад 500 випадків порушення штатної діяльності та аварійних ситуацій (див. врізку), частина з яких пов’язана з потенційною небезпекою для населення та довкілля.

Відомі численні екологічні наслідки таких інцидентів (див. врізку), причини найбільш серйозних з них за можливості оперативно усувалися. Заради зниження небезпеки з окремих промислових підприємств регіону були вивезені небезпечні речовини, а активний хлор на деяких станціях водопідготовки був замінений на менш небезпечні реагенти (див. наступний розділ). За оцінками швейцарської місії для Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП ООН), яка дослідила ситуацію в 20-кілометровій зоні уздовж лінії зіткнення, кількість промислових джерел екологічної небезпеки насправді дуже велика, але історія конфлікту в цілому вказує на відсутність заподіяння умисної серйозної шкоди промисловим підприємствам. Крім того, відповідно до Мінських угод сьогодні на території конфлікту заборонено важке озброєння, здатне завдати серйозної шкоди промисловій інфраструктурі (наприклад дамбам хвостосховищ); це не привело до цілковитої відмови від використання важкого озброєння, але зменшило інтенсивність такого використання. У поєднанні з високим ступенем готовності аварійних служб на великих підприємствах і підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій реальна небезпека аварій з екологічними наслідками, здатними істотно погіршити вже достатньо несприятливу екологічну ситуацію в регіоні, в сучасних умовах, на думку місії, невисока (рівень ризику оцінено як «низький» або «середній»).

Однак порушення будь-якої з цих умов (наприклад, унаслідок активізації бойових дій, зміни їх характеру, ускладнення доступу аварійних служб до об’єктів зі значними запасами небезпечних речовин) можуть значно підвищити ризик. Згідно з експертною оцінкою в рамках дослідження Координатора проектів ОБСЄ в Україні при реалізації несприятливих сценаріїв потенційна небезпека аварійних ситуацій з серйозними екологічними наслідками залишається значною (див. врізку), відтак, близько 75 підприємств та 12 об’єктів водопостачання та водовідведення потребують підвищеної уваги. До зон найбільш високого ризику для довкілля можна віднести агломерації Торецьк-Горлівка-Єнакієве, Макіївка-Донецьк-Ясинувата-Авдіївка, до зон високого ризику – агломерації Маріуполь, Харцизьк-Зугрес, Алчевськ-Ірміно-Золоте та Луганськ – Щастя.

Аварії та порушення режиму роботи промислових підприємств під час збройного конфлікту

Серед багатьох промислових підприємств, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій, опинилися і найбільш екологічно небезпечні виробництва: Ясинівський, Авдіївський і Єнакіївський коксохімічні заводи, Єнакіївський, Макіївський та Донецький металургійні заводи, Алчевський металургійний комбінат, Лисичанський нафтопереробний завод, Донецький казенний завод хімічних виробів, Слов’янська, Луганська, Вуглегірська та Миронівська теплові електростанції, підприємства хімічної галузі – сєвєродонецький завод «Азот» та горлівський «Стирол». Більшість промислових підприємств постраждали в період активних бойових дій у 2014–2015 рр. У 2016– 2017 роках, за повідомленнями Ради національної безпеки та оборони України, інтенсивність бойових дій значно знизилась. У цей період пошкоджень зазнали Авдіївський коксохімічний завод, Торецький фенольний завод, Донецький казенний завод хімічних виробів, Стаханівський завод феросплавів та інші підприємства, розташовані поблизу лінії зіткнення. Внаслідок відсутності електропостачання та пошкодження обладнання продовжились процеси підтоплення шахт у районі Донецька, Горлівки, Єнакієво та Золотого.

Аварійні ситуації і порушення режиму роботи підприємств у 2014 – 2017 роках

Порушення режимів роботи промислових підприємств підвищує ризики забруднення навколишнього середовища на сході України. Такі ситуації виникають унаслідок безпосереднього впливу бойових дій на промислові підприємства, наприклад, при руйнуванні обладнання та інфраструктури внаслідок обстрілів, або непрямого впливу – при порушенні виробничих процесів, пов’язаних з відсутністю газо-, електро- та водопостачання, сировини, обладнання та матеріалів, недостатньою кількістю працюючого персоналу тощо.

Зокрема, відключення від живлення шахтних вентиляційних систем призводить до залпових викидів шахтних газів при відновленні електропостачання, в тому числі метану і небезпечних домішок. Випадки знеструмлення були зафіксовані на більшості шахт у Донецькій та Луганській областях.

Зміна якості атмосферного повітря поблизу Луганської ТЕС в період ведення бойових дій у 2014 році

У травні 2015 року при виникненні пожежі на Авдіївському коксохімічному заводі стався витік коксового газу з вмістом бензолу, толуолу, нафталіну, сірководню, меркаптану, синильної кислоти і аміаку. Під час конфлікту виникали пожежі на Донецькому казенному заводі хімічних виробів, донецькому заводі «Точмаш», Лисичанському нафтопереробному заводі, Ясинівському коксохімічному заводі34, горлівському заводі «Стирол»35, Докучаєвській фабриці інертного пилу, Луганській ТЕС, на шахті «Трудовська» та інших екологічно небезпечних підприємствах.

До прикладів непрямого впливу бойових дій можна віднести зміни якості атмосферного повітря в безпосередній близькості від Луганської ТЕС. Оцінка даних про забруднення атмосферного повітря у 2014 році, отриманих із двох автоматизованих постів контролю, які знаходились в місті Щастя Луганської області, не показала значного збільшення концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста в період ведення активних бойових дій.

З іншого боку, за повідомленнями енергетичного холдингу ДТЕК, після підриву моста в Новій Кіндрашівці залізничне постачання вугілля на ТЕС було припинене, а незабаром після цього через пошкодження ліній електропередачі Луганська ТЕС була ізольована від енергосистеми України. Як наслідок, електростанція, що забезпечує електроенергією понад 90% споживачів Луганської області, була вимушена самостійно регулювати частоту енергомережі, використовуючи доступне високосірчане і високозольне вугілля, що призвело до різкого погіршення якості атмосферного повітря.

Порівняльний аналіз природно-техногенних загроз і ризиків від ураження промислових підприємств Донбасу

В Донецькій та Луганській областях сконцентрована велика кількість підприємств важкої промисловості України. Основна частина виробництва на сході України припадає на вугледобувну, коксохімічну та хімічну промисловість, металургію та інші екологічно небезпечні галузі промисловості. За даними статистичної звітності, в 2013 році в регіоні функціонували понад 5,5 тисяч промислових підприємств. До найбільш екологічно небезпечних виробництв належать коксохімічні та металургійні заводи, електростанції та підприємства хімічної галузі. Пошкодження технологічних установок можуть мати наслідком небезпечні впливи на довкілля та населення поблизу підприємств. Через аварійні викиди та скиди відбувається забруднення атмосферного повітря, поверхневих, підземних вод та ґрунтів. Екологічну небезпеку становлять також розташовані на територіях підприємств хвостосховища, золо- та шламонакопичувачі, місця зберігання промислових відходів, такі як шлакові відвали, терикони, склади сировини тощо.

Оцінка екологічного ризику в зоні конфлікту

Ризики пошкодження дамб хвостосховищ значні вздовж всієї лінії зіткнення. Наприклад, хвостосховище ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» КХП Фенольний завод» з обсягом відходів 400 тисяч кубічних метрів знаходиться в смт Новгородське Донецької області біля лінії зіткнення в 400 метрах від позицій сторін. В разі прориву дамби хвостосховища, яка була частково пошкоджена внаслідок обстрілів, може статись хімічне забруднення річок Кривий Торець та Сіверський Донець, води якої використовуються для питного водопостачання Донецької та Луганської областей. Подібні ризики існують і для річок Бахмутка та Сіверський Донець в разі пошкодження дамби хвостосховища ПрАТ «Бахмутський аграрний союз» в с. Кодема Бахмутського району Донецької області. Екологічно небезпечними є також хвостосховища Горлівського хімічного заводу, «Стиролу», «Азоту», «Лисичанської соди» та інших підприємств гірничодобувної, гірничо-збагачувальної, металургійної, коксохімічної та хімічної галузей промисловості. Значну небезпеку хімічного забруднення становлять цехи та інші підрозділи металургійного комбінату «Азовсталь», які розміщені на узбережжі Азовського моря в Маріуполi поблизу лінії зіткнення. Частина Азовського моря відокремлена під шламонакопичувач, а безпосередньо на березі Азовського моря розташовані золонакопичувач ТЕЦ та відвал шлаків мартенівського і конверторного виробництв.

Пошкодження цих об’єктів може призвести до значного хімічного забруднення акваторії Азовського моря. Небезпека забруднення Азовського моря також існує в разі забруднення річок Сіверський Донець, Кальміус, Міус та Мокрий Єланчик, які протікають біля лінії зіткнення та по територіях, непідконтрольних уряду України.

Координатором проектів ОБСЄ в Україні була надана експертна експрес-оцінка ризику від ураження промислових підприємств, що є потенційними джерелами загроз для довкілля в зоні конфлікту, з урахуванням характеру промислових виробництв, їх розміщення та вразливості, шляхів поширення забруднення у випадку аварій і його впливу на навколишнє середовище. Внаслідок проведеної оцінки було відзначено, що особливої уваги потребують понад 70 підприємств промисловості та понад 10 підприємств комунального господарства, що за інтегральним критерієм були віднесені до категорії підвищеної небезпеки.

Повна версія публікації: https://www.osce.org/uk/project-coordinator-in-ukraine/362581?download=true

Координатор проектів ОБСЄ в Україні

© DEIS Library 2017-2020. Використання матеріалів дозволяється за умови розміщення гіперпосилання на