Насамперед увагу громадськості, політиків та професійних екологів привертає небезпека безпосереднього впливу бойових дій на стан довкілля, і здебільшого це стосується хімічного забруднення. Із досвіду попередніх досліджень відомо, що такий вплив може бути пов'язаний із потраплянням до навколишнього середовища значної кількості уламків продуктів згорання боєприпасів, результатів руйнування цивільної та військової техніки, об’єктів інфраструктури, а також наслідків інших видів впливу збройних сил (наприклад, пересування важкої техніки та забруднення довкілля паливно-мастильними матеріалами). Багато забруднюючих речовин, що потрапляють до навколишнього середовища таким чином, можуть залишатися в ньому протягом тривалого часу. Будучи мобільними, вони переміщаються ланцюгами харчування біологічних організмів і становлять безпосередню загрозу для населення через свою токсичність, канцерогенність і мутагенність.

Дослідження хімічного забруднення зони конфлікту на сході України ускладнені через відсутність доступу до частини території для проведення повноцінного обстеження, великої просторової мінливості забруднення, відмінності в методиках натурних досліджень і відбору проб та складність порівняння отриманих даних з фоновим рівнем забруднення до конфлікту (останній стосовно Донбасу є досить високим, нерівномірним, а інформація не завжди є легкодоступною). Найбільш надійні висновки можуть бути отримані з польових досліджень забруднення малорухомих середовищ, здатних накопичувати хімічні речовини: ґрунтів, донних відкладів і біологічних матеріалів. Додаткові висновки іноді можна зробити з аналізу даних регулярного (в ідеалі – безперервного) моніторингу навколишнього середовища в зоні конфлікту або на виході з неї (для водного середовища) у порівнянні з аналізом інтенсивності бойових дій.

Докладні польові дослідження забруднення в зоні конфлікту на сході України проводились трьома організаціями: «Екологія – право – людина» в 2014 році (ґрунти, поверхневі води), Центром гуманітарного діалогу в 2016 році (підземні води, ґрунти), Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів у рамках дослідження Координатора проектів ОБСЄ в Україні (ґрунти, донні відклади). Відповідно до даних ЕПЛ, вміст важких металів у пробах ґрунту, відібраних на ділянках бойових дій (переважно у воронках протягом короткого часу після припинення бойових дій), в більшості випадків перевищував фонове значення в 1,2 – 12 разів. За даними ЦГД, із семи досліджуваних металів, лише вміст кадмію (в 4,4 рази) та свинцю (в средньому в 1,2 рази) превищував середньорегіональні значення. На основі результатів аналізу, виконаного лабораторією Сіверсько-Донецького БУВР в 2017 році (див. врізку), усереднені по 10 ділянках, на яких проводилися бойові дії, значення показників хімічного забруднення в цілому дорівнювали фоновим значенням, отриманим з прилеглих територій з подібними чинниками впливу, за винятком впливу бойових дій. Систематичне перевищення в 1,1 – 1,3 рази спостерігалося щодо ртуті, ванадію, кадмію, нерадіоактивного стронцію та гамма-випромінювання.

Характерне максимальне перевищення за окремими показниками становило 1,2 – 2 рази від фонового, і тільки в окремих випадках досягало 7 – 17 разів для зразків, відібраних у Слов’янську. Практично в усіх випадках аналізу Сіверсько-Донецького БУВР перевищення значень отриманих на ділянках ведення бойових дій над фоновими значеннями зберігалося в рамках прийнятих в Україні санітарних ГДК для ґрунтів. У поодиноких випадках, за даними ЕПЛ та Сіверсько-Донецького БУВР, фонові значення перевищувалися у понад 100 разів; такі випадки могли бути пов’язані як з особливостями вибору місць відбору проб та великою мінливістю фонових значень показників забруднення (ЕПЛ, СД БУВР), так і з їх відмінностями стосовно середньорегіональних значень (ЦГД).

Потенційний вплив конфлікту на якість поверхневих та підземних вод та атмосферного повітря очевидний, однак безпосереднє порівняння польових даних та результатів регулярних спостережень за якістю поверхневих вод і атмосферного повітря не дало змоги відзначити вплив на них саме бойових дій.

Польові дослідження впливу бойових дій на забруднення ґрунтів та донних відкладів

Для визначення впливу бойових дій на довкілля на замовлення Координатора проектів ОБСЄ в Україні басейновою лабораторією моніторингу вод Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів було проведено дослідження хімічного складу ґрунтів та донних відкладів на територіях, що постраждали внаслідок конфлікту та представляють різні типи середовищ:

природно-заповідний фонд (район Регіонального ландшафтного парку «Слов’янський курорт», район відділення Українського степового природного заповідника НАН України «Крейдяна флора», район Регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик»);
територія та околиці промислових підприємств (Слов’янська ТЕС, околиці Луганської ТЕС, околиці Лисичанського нафтопереробного заводу);
територія житлової забудови (с. Карлівка, м. Маріуполь);
територія об’єктів транспортної та інформаційної інфраструктури (околиці військового аеродрому м. Краматорськ, гора Карачун, м. Слов’янськ).

Для дослідження ґрунтів були вибрані точки на ділянках, що зазнали прямого впливу бойових дій внаслідок ураження боєприпасами різного калібру, пересування військової техніки тощо. За свідченнями мешканців відповідних населених пунктів або фахівців місцевих державних установ, спеціалістами басейнової лабораторії були зафіксовані координати і виконані відбори проб.

Фонові проби відбирались на ділянках, які, за візуальним оглядом та за свідченнями місцевих мешканців, не мали прямого ураження в ході конфлікту. На відкритих територіях ці точки вибрано на відстані 500 метрiв від контрольних, а в межах населених пунктів, з урахуванням місцевих особливостей (забудови, твердих покриттів доріг тощо), в окремих випадках місця відбору проб встановлювалися на відстані 300 метрiв. Відбір проб ґрунту проводився з пробної площадки методом «конверта» з усередненням по 5-ти точках.

Усереднене значення показників хімічного забруднення знаходилося, в цілому, на рівні фонових значень. Систематичне перевищення в 1,1 – 1,3 рази відзначено для ртуті, ванадію, кадмію, нерадіоактивного стронцію і гамма-випромінювання. Характерне максимальне перевищення за окремими показниками становило 1,2 – 2 рази від фонового, і лише в окремих випадках перевищення сягало 7 – 17 разів для проб, відібраних в Слов’янську та Щасті. В одному випадку (нерадіоактивний стронцій на горі Карачун) перевищення становило 116 разів.

Розміщення точок відбору проб для аналізу забруднень ґрунтів та донних відкладів

Зведені результати аналізу хімічного складу ґрунтів*

* Значення округлені до чотирьох значущих цифр, як середній показник використана величина медіани
** Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)

Аналіз відмінностей композицій важких металів у конкретних точках вказує на можливий вплив бойових дій. Підвищений вміст сірки в місті Щастя пов’язаний, імовірніше за все, із впливом Луганської ТЕС.

Кратність перевищення показників забруднення ґрунтів над фоновими значеннями в зоні впливу бойових дій

Кратність перевищення показників забруднення ґрунтів над фоновими значеннями на окремих ділянках та чинники можливого впливу бойових дій

Проби донних відкладів відбиралися з берега в нижній частині Карлівського і Клебан-Бицького водосховищ. Для порівняння, в якості фонових показників використовувалися значення в пробах, відібраних на тих самих ділянках з гребель водосховищ у 2008 році.

Порівняльний аналіз результатів з даними 2008 року свідчить про перевищення у 2017 році вмісту нерадіоактивного стронцію й значне перевищення концентрації барію. При цьому увагу привертає значне зниження вмісту заліза, хрому, цинку та міді й деяке зниження вмісту титану, що частково може пояснюватися відмінностями в умовах відбору проб.

Зведені результати аналізу хімічного складу донних відкладів*

* Значення округлені до чотирьох значущих цифр

Аналіз багаторічних даних щодо якості поверхневих вод Донецької області

В експрес-дослідженні була зроблена спроба оцінити можливий вплив наслідків збройного конфлікту на якість поверхневих вод Донецької області. В якості об’єктів дослідження були обрані головні річки регіону.

Беручи до уваги характер об’єктів інфраструктури Донбасу (промислові підприємства, об’єкти комунальної сфери, які були пошкоджені або повністю чи частково зруйновані), було сформовано список показників хімічного складу поверхневих вод і забруднюючих речовин, зміна вмісту яких може бути індикатором такого впливу: загальна мінералізація води, мінеральні форми азоту і фосфору, важкі метали та нафтопродукти.

В якості джерел інформації були обрані:

результати визначення гідрохімічних параметрів на створах спостереження Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України (СД БУВР). При цьому обиралися ті створи, щодо яких проводилася низка спостережень з початку 2000-х років до 2017 року включно;
інформація з інформаційно-аналітичної системи AquaGuard Українського гідрометеорологічного інституту, що містить результати, отримані з державної мережі гідрометеорологічних спостережень Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Ця система містить ряди спостережень за гідрохімічними параметрами, починаючи з 1960-х років (для аналізу відбирались ряди з 1996 до 2016 року).

Схема розміщення створів СД БУВР і ДСНС України, дані яких були використані, подана на рисунку. Створ вище міста Ізюм на р. Сіверський Донець може слугувати як референтний, тому що знаходиться вище за течією від зони конфлікту і достатньо віддалений від такого промислового центру, як Харків.

Результати дослідження можливого впливу конфлікту на сході України на якість поверхневих вод та динаміку її змін не дозволили достатньо чітко встановити наслідки такого впливу.

Були відзначені підвищені концентрації біогенних елементів (мінеральних форм азоту і фосфору) у воді як р. Сіверський Донець, так і інших річок, що досліджувалися. Значне збільшення концентрації амонійного азоту у воді річці Клебан-Бик, починаючи з 2015 року, може бути наслідком забруднення річки стічними водами. Майже аналогічні збільшення концентрації амонійного азоту відзначені у воді річок Кальміус і Кальчик, що, скоріш за все, також може пояснюватися утриманням у неналежному стані або пошкодженням комунальних очисних споруд. Підвищений вміст нітратного азоту в порівнянні з рікою Сіверський Донець було відзначено у воді річок Казенний Торець і Кривий Торець: його вміст з 2013 року коливався приблизно в межах 20 мг/дм³ , і це також може вказувати на забруднення води сполуками азоту зі стічних вод. Для води гирлової частини ріки Казенний Торець після 2013 року було встановлено збільшення вмісту міді. Було також відзначено наявність нафтопродуктів у воді річки Сіверський Донець поблизу м. Лисичанськ, як і у воді майже всіх досліджених річок (найбільш високі їх концентрації були виявлені у воді річок Кривий Торець і Казенний Торець).

Розташування обраних створів для аналізу багаторічних даних щодо якості поверхневих вод

Відсутність яскраво виражених проявів наслідків впливу конфлікту на поверхневі водні об’єкти можна пояснити тим, що відбір проб води для гідрохімічного аналізу робиться один раз на місяць або в гідрологічні фази в фіксованих створах. «Перехопити» таким чином локальне аварійне забруднення вкрай складно. За умови нейтралізації осередка забруднення (відновлення зруйнованих очисних споруд та ін.), а також завдяки здатності природних вод самоочищуватися, концентрації гідрохімічних показників надалі повертаються до доаварійних рівнів. Для виявлення короткострокових впливів, до яких належать і бойові дії, потрібні більш мобільні засоби оперативного моніторингу.

Дані Центру гуманітарного діалогу щодо якості підземних вод підтвердили високий рівень їх забруднення, але відсутність порівняння результатів вимірювань з фоновими або історичними значеннями також не дозволяє зробити висновки про вплив конфлікту. Однак порівняння даних Сіверсько-Донецького БУВР щодо вмісту металів в донних відкладах Карлівського та Клебан-Бицького водосховищ із ситуацією до початку конфлікту (в 2008 році) показало підвищений (в 5 разів) вміст нерадіоактивного стронцію, а також значне підвищення концентрації барію (в 13 – 15 тисяч разів). Всі ці речовини використовуються у промисловості, в той же час, вони також відомі як стандартні складові сучасних боєприпасів. При цьому було відзначено зменшення вмісту у донних відкладах заліза, хрому, цинку, міді і титану.

Залежно від характеру та ефективності рекультивації території в майбутньому – з поступовим розкладанням фрагментів боєприпасів, що залишились в землі, техніки та об’єктів інфраструктури – можна очікувати потрапляння забруднюючих речовин в навколишнє середовище протягом тривалого часу, що потребує постійного моніторингу «відкладених» наслідків конфлікту.

Повна версія публікації: https://www.osce.org/uk/project-coordinator-in-ukraine/362581?download=true

Координатор проектів ОБСЄ в Україні