Facebook
Twitter
RSS 2.0

DEIS
 Library

The Donbas Environment
 Information System


«лнр», безопасность взрывы, вода водопостачання война, волынец, відходи газ, грунти джерела донбасс, донетчина, донні відклади закрытие, ландшафти луганщина, ліси метан моніторинг оккупированная пзф повітря пожежі право промисловість рекомендації ризики территория, фауна флора фінансування хвостосховища шахти шахты, экологическая экология экология,


26.09.2020
Порушення електропостачання

Карлівська фільтрувальна станція


10.09.2020
Порушення роботи

Шахта «Золоте»


07.09.2020
Порушення водопостачання

Донецька фільтрувальна станція




Donbas tailings storage facilities

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Хвостосховища Донбасу

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


Війна на Донбасі: реалії і перспективи врегулювання

Центр Разумкова


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2018 році

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Донецької області за 2018 рік

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Луганської області за 2018 рік

Луганська обласна державна адміністрація


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2018 році

Луганська обласна державна адміністрація


П’ять років бойових дій на сході України: Екологічні аспекти у інфографіці

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


Five years of fighting in Eastern Ukraine: Environmental issues depicted in infographics

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Вплив військової діяльності на природу України: посібник

Екологія–Право–Людина


Комплексний аналіз даних про стан довкілля в Донецькій та Луганській областях

ПРООН


Assessing environmental impacts of armed conflict: the case of eastern Ukraine

truth-hounds.org & National Endowment for Democracy


Cтан басейну Сіверського Дінця та фактори впливу в умовах військових дій. Технічний звіт

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


State of the Siverskyi Donets basin and related risks under military operations. Technical report

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Звіт про результати вивчення екологічної ситуації на території Донецької та Луганської області

Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління


Donbas: Territory of eXistence

Ukrainian Research Institute of Engineering Ecology


На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України

Українська Гельсінська спілка з прав людини


Ecological Threats in Donbas, Ukraine

Centre for Humanitarian Dialogue


Справжня ціна вугілля в умовах війни на Донбасі: погляд крізь призму прав людини

Східноукраїнський центр громадських ініціатив


Воєнні дії на сході України – цивілізаційні виклики людству

Екологія–Право–Людина


Military Conflict in Eastern Ukraine – Civilization Challenges to Humanity

Environment–People–Law


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume I

European Union, United Nations, World Bank Group


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume II

European Union, United Nations, World Bank Group


Війна на сході України: бойові дії та екологічні наслідки

31.01.2016

При плануванні та веденні бойових дій турбота про довкілля знаходиться, напевно, на останньому місці, незважаючи на довгострокові негативні наслідки для всіх його складових і населення. Військові конфлікти призводять до цілого ряду небезпечних впливів на землі і ландшафти, рослинність, поверхневі і підземні води, наслідки бойових дій значно збільшують ризики виникнення аварійних ситуацій на промислових підприємствах та інфраструктурних об'єктах.

Оцінка впливу бойових дій та вивчення наслідків - проблема досить непроста, враховуючи їх непрямий вплив практично на всі компоненти природного середовища. Ця проблема значно ускладняється для великих густонаселених регіонів, що мають розвинену промислову і транспортну інфраструктуру.

Особливо складною є оцінка екологічних ризиків на території Донбасу, де вже більше року не вщухають бойові дії. Тут за роки інтенсивного використання природних ресурсів накопичилася така кількість екологічних проблем, що будь-яке додаткове техногенне навантаження може призвести до екологічної катастрофи.

З підписанням Мінських угод в лютому 2014 з'явилася надія на мирне врегулювання конфлікту на сході України, але після чотирьох місяців бойові дії не припинилися, а обстановка на лінії зіткнення загострюється з кожним днем. Природне середовище і населення виявилися заручниками цієї ситуації: і у випадку повномасштабного відновлення бойових дій, і в разі заморожування конфлікту негативні екологічні впливи будуть тільки посилюватися.

Карта екологічного збитку, заподіяного бойовими діями в зоні проведення АТО на Донбасі

Одним з найнебезпечніших екологічних наслідків ведення бойових дій на Донбасі є забруднення природного середовища при аварійному порушенні роботи великих промислових підприємств. В результаті нанесення прямого збитку виробничій інфраструктурі і обладнанню, аварійних зупинок підприємств через пошкодження і відсутність сировини, енергоносіїв та електроенергії значно зростають ризики негативного впливу на природне середовище регіону. В одних випадках це призводить до аварійних залпових викидів та скидів шкідливих речовин, в інших - до більш тривалого впливу на довкілля за рахунок зниження ефективності очищення та використання для виробництва низькоякісної, часто нестандартної сировини.

Серед безлічі промислових підприємств, пошкоджених в результаті бойових дій, виявилися і найбільш екологічно небезпечні виробництва: Ясинівський, Авдіївський і Єнакіївський коксохімічні заводи, Єнакіївський металургійний завод, Лисичанський нафтопереробний завод, Донецький казенний завод хімічних виробів, Слов'янська, Луганська і Курахівська теплові електростанції , сєверодонецький «Азот» і горлівський «Стирол».

На всіх перерахованих підприємствах зафіксовані випадки руйнування інфраструктури, порушення електро- і водопостачання, сировини і матеріалів. Частина підприємств отримали руйнування вже після підписання Мінських угод. Наприклад, 23 травня в результаті артилерійського обстрілу на Авдіївському коксохімічному заводі сталася пожежа і витік коксового газу. Снарядами були перебиті всі чотири високовольтні лінії, що живлять підприємство, в результаті чого стався залповий викид коксового газу з великим вмістом бензолу, толуолу, нафталіну, сірководню, меркаптану, синильної кислоти і аміаку.

27 травня після попадання снаряда в відкритий розподільний пристрій Луганської ТЕС було зупинено один з енергоблоків. З технічних причин і через неможливість провести капітальний ремонт в умовах бойових дій, 29 травня на станції відключився блок № 9. Обидва ці події призвели до відключення від енергопостачання споживачів північній частині Луганської області, оскільки з серпня 2014 року через пошкодження ліній електропередачі, ТЕС працює в режимі виділеного «енергоострову» і забезпечити подачу електроенергії з енергосистеми України неможливо.

Такі позаштатні ситуації чинять значний вплив на стан навколишнього середовища, який досить складно оцінити. Одним із прикладів такого «непрямого» впливу бойових дій може бути дослідження якості атмосферного повітря в безпосередній близькості від Луганської ТЕС, яке виконано Східноукраїнським екологічним інститутом.

Інформація по забрудненню атмосферного повітря була отримана на двох автоматизованих постах контролю, які знаходяться в місті Щастя. Оцінка даних не показала якого-небудь значного збільшення концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста в період ведення активних бойових дій. Разом з тим, на графіках видно, що ситуація з якістю повітря значно погіршилася в середині серпня 2014 року.

За повідомленнями співробітників ДТЕК, після підриву моста в Новій Кіндрашівці залізничні поставки вугілля на ТЕС були припинені, а незабаром після цього, через пошкодження ліній електропередачі, Луганська ТЕС була ізольована від енергосистеми України.

У результаті, електростанція, що забезпечує електроенергією більше 90% споживачів Луганської області, була змушена самостійно регулювати частоту енергомережі, використовуючи доступний високосірчане і високозольне вугілля, що і викликало різке погіршення якості атмосферного повітря.

Графік концентрації пилу в атмосферному повітрі м. Щастя

Графік концентрації діоксиду азоту в атмосферному повітрі м. Щастя

Графік концентрації діоксиду сірки в атмосферному повітрі м. Щастя

Графік концентрації оксиду вуглецю в атмосферному повітрі м. Щастя

Цей приклад наочно показує, що в ході військових конфліктів у промислово розвинених регіонах, бойові дії часто впливають на довкілля опосередковано - за рахунок пошкодження виробничої та інженерної інфраструктури та порушення технологічної та господарської діяльності підприємств.

Окремою непростою темою для України і Донбасу є вплив бойових дій на роботу вугільної галузі та оцінка екологічних наслідків такого впливу.

У період проведення АТО неодноразово були зафіксовані випадки відключення вугледобувних підприємств від електропостачання. При цьому, відключення від живлення вентиляційних систем призводило до промислових аварій і залпових викидах шахтних газів, включаючи метан і шкідливі домішки. Порушення електропостачання насосних станцій систем водовідведення шахтних вод в ряді випадків призвело до повного затоплення шахт, підтоплення прилеглих територій і забруднення підземних вод.

На момент підготовки статті вдалося отримати інформацію про підтоплення більше двадцяти шахт, не менше семи з яких виявилися повністю затопленими і не підлягають відновленню. У число таких вугледобувних підприємств потрапили шахти «Жовтневий рудник», «Трудовська», «Полтавська», «Першотравнева» та інші.

Можливим прикладом небезпечного впливу бойових дій на роботу вугледобувних підприємств може служити вибух метану на шахті ім. Засядька, в результаті якого в березні 2015 року загинули 33 гірники. Шахта знаходиться в безпосередній близькості від аеропорту Донецька, де протягом року велися активні бойові дії, що, на думку голови правління підприємства Єфима Звягільського, цілком імовірно і послужило причиною вибуху.

Ще одним прикладом може служити недавнє припинення подачі електроенергії на шахти ім. Скочинського та ім. Засядька. У результаті проведення бойових дій 3 червня 2015 року в районі м. Мар'їнка під землею на кілька годин було заблоковано більше 900 шахтарів, призупинено відкачка шахтних вод і вентиляція стволів. Такі зупинки підприємств, без сумніву, завдають значної шкоди природному середовищу і створюють небезпечні аварійні ситуації.

Крім згаданих негативних впливів конфлікту, варто звернути увагу на забруднення ґрунтового покриву. Внаслідок підтоплення територій, збільшення викидів шкідливих речовин, а також при масштабному розливі та згорянні паливно-мастильних матеріалів (що нерідко трапляється на полі бою) відбувається забруднення ґрунтів на досить значних територіях. Враховуючи, що площі, відведені під ріллі, наприклад, в Донецькій області, досягають 64% від її території, такий вплив призведе до значного падіння якості виробленої сільськогосподарської продукції та виведення сільськогосподарських земель з обороту.

Забруднення ґрунтів відбувається і в результаті згоряння великої кількості боєприпасів при безпосередньому веденні бойових дій. Однак, як показують нечисленні наукові дослідження, це не призводить до значного забруднення природного середовища.

Наприклад, співробітниками Східноукраїнського екологічного інституту була проведена оцінка вмісту забруднюючих речовин у ґрунті, атмосферному повітрі, поверхневих і підземних водах на території складів ракетно-артилерійського озброєння після надзвичайної події в 2003 році. Тоді з 17 сховищ боєприпасів військової частини А-0621 міста Артемівська було знищено 10, а загальна вага снарядів, що зберігалися, перевищувала 2200 тонн.

Проведений аналіз проб не показав будь-яких значних перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у порівнянні з фоновими концентраціями. Це, в першу чергу, пов'язано з тим, що вибухові компоненти боєприпасів (тринітротолуол, гексоген, суміші нітросполук з порошкоподібним алюмінієм) швидко розкладаються в природному середовищі та визначити забруднення, що виникло в результаті бойових дій, можна тільки по підвищеному вмісту нітратів і деяких металів, використовуваних при виробництві ракет і снарядів.

Проте, недавні польові дослідження української неурядової організації «Екологія - право - людина» показали значне забруднення ґрунтів в районі донецького аеропорту, де відбувалися найбільш активні бойові дії.

Якщо врахувати рівень забруднення ґрунтів Донбасу, який був досить високим і до початку військового конфлікту, особливо в зонах впливу металургійних, теплоенергетичних і коксохімічних підприємств, такі дослідження вимагають серйозного наукового підходу та додаткового аналізу. В даному випадку, варто врахувати вплив аеропорту, розташованих у безпосередній близькості трьох найбільших коксохімічних і хімічних підприємств та кількох шахт.

Однозначним свідченням забруднення ґрунтів в результаті ведення бойових дій могла б служити наявність невластивого для ґрунтів Донбасу збідненого урану, який використовується для підвищення бронебійної здатності деяких боєприпасів, тим більше, що про можливе його використання в зоні конфлікту неодноразово заявляли офіційні особи Міністерства оборони України, однак такі дослідження потребують значних зусиль і витрат.

Використання земель, пошкоджених в результаті військових дій, буде ускладнюватися необхідністю їх рекультивації через пошкодження ґрунтового покриву в результаті маневрів великої військової техніки та будівництва фортифікаційних споруд, необхідністю розмінування територій та знешкодження боєприпасів.

Така ситуація призведе до неможливості використання значних земельних площ сільськогосподарського та рекреаційного призначення, отже, і до скорочення обсягів виробленої сільгосппродукції, що, в свою чергу, вплине на гуманітарну ситуацію в окупованих районах Донбасу.

Бойові дії на території Донецької та Луганської областей також призвели до забруднення земель і порушення ландшафтів природно-заповідного фонду. Постраждали території відділення Українського державного степового природного заповідника «Хомутовський степ», національних природних парків «Меотида» і «Святі гори», регіональних ландшафтних парків та заповідників «Донецький кряж», «Слов'янський курорт», «Краматорський», «Зуєвський», «Клебан-Бик», «Провальський степ»,«Трьохізбенський степ»,«Станично-Луганське». Численні об'єкти природно-заповідного фонду Донбасу постраждали від будівництва фортифікаційних споруд, вирубки лісових насаджень, лісових і степових пожеж.

Пожежонебезпечна ситуація, що склалася на територіях проведення АТО також не може не викликати побоювань. Степові райони Донбасу, схильні до пожеж і в мирний час, сухим літом 2014 горіли набагато частіше.

У той же час, кількісні оцінки масштабів пожеж неоднозначні. Так, в пресі з'являлася інформація, про те, що в результаті бойових дій число пожеж в 2014 році зросла в 20 разів, що навряд чи відповідає дійсності, оскільки цей аналіз проводився в порівнянні з попереднім, значно вологішим, 2013 роком.

У той же час, дослідження супутникових даних NASA фахівцями Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж, Східноукраїнського екологічного інституту і Екологічної мережі «Зой» показали, що в 2014 році кількість лісових і степових пожеж на одиницю площі в Донецькій області все ж в три рази перевищувало аналогічні показники в схожі по метеорологічним умовам роки і в два-три рази перевищувало кількість пожеж на одиницю площі в регіонах України та Росії, які межують із зоною АТО.

Оскільки на окупованих територіях часто ускладнена або попросту неможлива робота лісогосподарських підприємств і служб з надзвичайних ситуацій, значно збільшилася і середня площа пожеж.

У результаті цього дослідження виявлено межі територій, пожежі на яких з великою ймовірністю виникали в результаті ведення бойових дій. Однак, точна оцінка заподіяної шкоди залишається складним завданням, оскільки для перевірки супутникових даних необхідні натурні польові дослідження, які небезпечні. Таке завдання можна було б вирішити за допомогою високоточних даних дистанційного зондування Землі, але це потребує залучення фінансових ресурсів, яких у держави на даний момент немає.

Від бойових дій страждають і поверхневі води регіону. Забруднення вод відбувається в результаті виникнення різного роду аварійних ситуацій і через відсутність контролю роботи підприємств на окупованих територіях.

Особливу небезпеку становлять хвостосховища промислових підприємств, яких на території проведення АТО більш ніж достатньо. Руйнування дамб цих об'єктів загрожує непоправними наслідками для довкілля регіону.

Наприклад, при експертній оцінці екологічних ризиків при веденні бойових дій, вищий ступінь екологічної небезпеки ми присвоїли металургійному заводу «Азовсталь», незважаючи на те, що завод розташований на підконтрольній України території. Історичною особливістю заводу є розміщення цехів та інших підрозділів комбінату на узбережжі Азовського моря. Таким чином, у разі пошкодження дамби, яка відділяє води Азовського моря від шлаконакопичувача, золонакопичувача ТЕЦ і відвалу шлаків мартенівського і конверторного виробництв, екологічна катастрофа просто неминуча.

Від бойових дій постраждали не лише поверхневі водні об'єкти, а й інженерні споруди, призначені для подачі населенню питної води. Так, руйнування торкнулися інфраструктури каналу Сіверський Донець - Донбас, який забезпечує водою більшу частину Донецької області, були пошкоджені деякі насосні станції, зруйновані магістральні та розподільчі мережі.

Відновлення водоводів і ліній електропередачі в районах бойових дій часто проводиться з великими затримками, що призводить до значного зниження якості питної води, про що можна судити за непрямими ознаками.

Так, в місцях руйнування інженерних мереж по питних трубопроводах часто подається неочищена технічна вода. При подачі води на окупованих територіях не проводиться її дезінфекція, оскільки використовувати активний хлор в місцях ведення бойових дій занадто небезпечно. Недостатньо очищена питна вода, що надходить споживачам, містить патогенні віруси і бактерії, які можуть стати причиною виникнення різного роду кишкових інфекцій, особливо влітку.

Прикладом серйозних проблем з водопостачанням жителів окупованих територій можуть служити рекомендації КП «Вода Донбасу» по кип'ятінню води перед вживанням від 5 до 7 хвилин і нещодавнє скорочення подачі води в Донецьку на 30% через проведення ремонту одного з наливних водоводів, в внаслідок чого без води залишилися кілька районів міста.

На превеликий жаль, провести комплексний аналіз збитків, заподіяних військовим конфліктом довкіллю та населенню Донбасу, практично неможливо: немає фінансування, не проводиться екологічний моніторинг, відсутня достовірна інформація про характер пошкоджень підприємств, діє режим секретності.

З проведенням екологічного моніторингу на окупованих територіях і зовсім склалася катастрофічна ситуація. Сьогодні не працюють пости контролю якості атмосферного повітря Донецького обласного центру з гідрометеорології в Донецьку, Макіївці, Горлівці, Єнакієвому та Дзержинську, пости контролю якості атмосферного повітря Луганського обласного центру з гідрометеорології в Луганську і Алчевську. Не працюють пости контролю якості поверхневих вод Донецького і Луганського обласних центрів з гідрометеорології та Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів на окупованих і на частині звільнених територій. Паралізована робота Державних екологічних інспекцій в Донецькій і Луганській областях.

Для прикладу, з 39 постів Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів в Донецькій області та 24 - у Луганській, зараз працює 20 і 6 відповідно. Схожа ситуація спостерігається і з постами контролю якості атмосферного повітря обласного гідрометеоцентру - в Донецькій області працює 11 з 25, а в Луганській - 4 з 11 постів.

Ситуація, що склалася, не дозволить провести достовірну оцінку транскордонного переносу забруднюючих речовин у разі виникнення надзвичайних ситуацій, що може загрожувати Україні міжнародними позовами і значно сповільнить реагування при виникненні аварій.

Для вирішення цієї проблеми очевидна необхідність відновлення і розвитку системи екологічного моніторингу, в тому числі з використанням супутникових даних дистанційного зондування Землі та залученням впливових міжнародних партнерів. Українська влада та міжнародні організації всеж повинні знайти способи координації зусиль з організації системного збору екологічної інформації. Тим більше, що спільна розробка і реалізація програм співробітництва та міжнародної допомоги з оцінки заподіяної шкоди інфраструктурі і природному середовищу Донбасу дозволить зафіксувати величину репарації.

Підводячи підсумки, хочеться відзначити, що досить складно передбачити подальший розвиток подій та їх вплив на природу Донбасу під час триваючого конфлікту. Але цілком реально мінімізувати екологічні ризики при плануванні бойових дій, тим більше, що від цього залежить здоров'я наших громадян і майбутнє Донбасу.

Після повернення окупованих територій в правове поле України, країна зіткнеться з необхідністю вирішення безлічі екологічних проблем, які залишилися їй у спадок, а також нових, викликаних війною. Це вимагатиме залучення міжнародної допомоги, величезних фінансових, технічних та організаційних ресурсів, але надасть можливість здійснити давно назрілу радикальну модернізацію інфраструктури та застарілих промислових виробництв цього унікального степового краю.

© DEIS Library 2017-2020. Використання матеріалів дозволяється за умови розміщення гіперпосилання на