Facebook
Twitter
RSS 2.0

DEIS
 Library

The Donbas Environment
 Information System


«лнр», безопасность взрывы, вода водопостачання война, волынец, відходи газ, грунти джерела донбасс, донетчина, донні відклади закрытие, ландшафти луганщина, ліси метан моніторинг оккупированная пзф повітря пожежі право промисловість рекомендації ризики территория, фауна флора фінансування хвостосховища шахти шахты, экологическая экология экология,


26.09.2020
Порушення електропостачання

Карлівська фільтрувальна станція


10.09.2020
Порушення роботи

Шахта «Золоте»


07.09.2020
Порушення водопостачання

Донецька фільтрувальна станція




Donbas tailings storage facilities

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Хвостосховища Донбасу

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


Війна на Донбасі: реалії і перспективи врегулювання

Центр Разумкова


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2018 році

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Донецької області за 2018 рік

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Луганської області за 2018 рік

Луганська обласна державна адміністрація


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2018 році

Луганська обласна державна адміністрація


П’ять років бойових дій на сході України: Екологічні аспекти у інфографіці

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


Five years of fighting in Eastern Ukraine: Environmental issues depicted in infographics

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Вплив військової діяльності на природу України: посібник

Екологія–Право–Людина


Комплексний аналіз даних про стан довкілля в Донецькій та Луганській областях

ПРООН


Assessing environmental impacts of armed conflict: the case of eastern Ukraine

truth-hounds.org & National Endowment for Democracy


Cтан басейну Сіверського Дінця та фактори впливу в умовах військових дій. Технічний звіт

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


State of the Siverskyi Donets basin and related risks under military operations. Technical report

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Звіт про результати вивчення екологічної ситуації на території Донецької та Луганської області

Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління


Donbas: Territory of eXistence

Ukrainian Research Institute of Engineering Ecology


На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України

Українська Гельсінська спілка з прав людини


Ecological Threats in Donbas, Ukraine

Centre for Humanitarian Dialogue


Справжня ціна вугілля в умовах війни на Донбасі: погляд крізь призму прав людини

Східноукраїнський центр громадських ініціатив


Воєнні дії на сході України – цивілізаційні виклики людству

Екологія–Право–Людина


Military Conflict in Eastern Ukraine – Civilization Challenges to Humanity

Environment–People–Law


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume I

European Union, United Nations, World Bank Group


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume II

European Union, United Nations, World Bank Group


Більшість заповідних територій в АТО пошкоджено війною

19.09.2018

Починаючи з червня 2014 року, ЕПЛ веде моніторинг стану територій природно-заповідного фонду Донецької та Луганської областей у зв’язку з війною. Більшість перевірених фактів висвітлюються на сайті ЕПЛ у тематичних розділах новин та досліджень. Експертами ЕПЛ було опубліковано понад 20 матеріалів у збірках наукових праць та тезах конференцій, що присвячені вивченню долі заповідних територій в роки війни.

Фахові дослідження в цей період, які було проведено на заповідних територіях підконтрольних або звільнених земель, здійснювали самі працівники заповідників або громадськість. Зокрема, варто відзначити сміливе натурне обстеження низки заповідних об’єктів в АТО поведене УГСПЛ. У той же час, за останні 4 роки, ні центральні органи виконавчої влади, ні органи місцевого самоврядування не організували жодного самостійного дослідження цієї проблеми.

Ще в перший рік війни ми пропонували утворити спеціальний підрозділ в одному з ЦОВВ, що відстежував би і накопичував знання про втрати, яких зазнало довкілля внаслідок військових дій. Проте, на жаль, достатнього інтересу держави до цього питання досі не виникло.

Донецька область

Донеччина – саме та частина України, де на початку ХХ століття було організовано майже всі перші заповідники. Унікальні природні пам’ятки та ендемічні оселища привертали увагу науковців і природоохоронців ще здавна. Зокрема, увага до крейдової флори Придінців’я, Кам’яних могил, Святих гір і приазовських кіс здавна була особлива серед науковців-біологів. Відколи ці території отримали заповідний статус, про них було опубліковано понад 2000 наукових статей.

На момент окупації частини території Донеччини у 2014 році, в області було створено 117 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею біля 92 тис. га. 40 з них повністю або частково опинилися на окупованій території (23 тис. га), що складає 25,2 %. З них 12 територій (96,4% всіх площ ПЗФ, що попали в окупацію) тим чи іншим чином постраждали від військових дій. Наприклад, практично повністю згорів регіональний ландшафтний парк «Донецький кряж».

Проте втрати є і в природно-заповідних територіях підконтрольних Україні районів області. Зокрема, всі найбільші за площею території природно-заповідного фонду підконтрольної частини Донеччини опинились якщо не на лінії розмежування, то на звільнених територіях, і всі зазнали ушкоджень під час бойових дій. Загалом таких об’єктів нам відомо 17 (39 тис. га), що становить 45,5 % ПЗФ підконтрольної частини Донеччини (за площею). Так, бої відбувалися на території відділень Українського степового природного заповідника «Крейдова флора» та «Кальміуське», у національних парках «Святі гори» і «Меотида». Жодних заходів з реабілітації території або компенсації втрат не відбувалося.

Особливе місце посідає національний природний парк «Меотида», територія якого розірвана лінією фронту навпіл. Сьогодні «Меотида» – єдина установа природно-заповідного фонду, що покинула окуповану територію. Працівники парку виїхали з окупованого Новоазовська. Новий офіс парку був створений у м. Урзуф у 2015 році та обладнаний офісною технікою і меблями завдяки благодійній акції, організованій нами у листопаді 2015 року. Лише цього року парк отримав державні кошти для покупки власного приміщення на підконтрольній Україні території.

На превеликий жаль, національний парк страждає не лише від військових дій. Найцінніша частина парку із найбільшими в Європі колоніями рідкісних навколоводних птахів зазнала пошкоджень внаслідок «військових навчань» в самопроголошеній «ДНР». У результаті колонії птахів покинули територію НПП. Окупанти перетворили цю частину національного парку в центр незаконного рибного промислу.

З іншого боку фронту, на підконтрольній Україні території, національний парк страждає від військ ЗСУ. На його території без жодних дозволів розміщені військові частини і навіть два військові полігони. Як ми повідомляли, найбільшу скелю парку, у його найвіддаленішій від фронту частині, повністю розбили гранатометами. Півтора роки боротьби за припинення навчань в національному парку нічого не дали.

Надзвичайною втратою також є окупація центральної адміністрації Українського степового природного заповідника (відділення «Хомутовський степ»), в якому зберігались архіви, гербарії, документація та бібліотека заповідника, починаючи з 1926 року. Завдяки цим матеріалам, заповідник лишався унікальною територією України, де моніторинг довкілля безперервно вівся протягом 89 років. За неофіційними даними окупанти знищили всі ці інтелектуальні цінності.

Одним із головних питань, яке постає в темі заповідних територій і війни – обчислення збитків. Методика такого обчислення до цього часу не опрацьована. Крім того, в переважній більшості випадків неможливо провести натурні обстеження та вимірювання, щоб зафіксувати обсяг порушення. Для прикладу, нами було обчислено вартість дерев, що згоріли в РЛП «Донецький кряж», і сума збитків за статтею знищення дерев склала близько 14 мільярдів гривень. Якщо ж рахувати всі пошкоджені площі всіх територій ПЗФ і, зокрема, враховувати знищення видів, занесених до Червоної книги України, то цю суму можна сміливо збільшувати на порядки. Така сума збитків суттєво перевищить вартість матеріальних втрат, нанесених війною. На жаль, умов для висунення відповідного позову до окупантів поки немає. Але й держава досі не починає цікавитися цим питанням, поки примножуються наявні збитки.

Тут важливо нагадати, що в межах окупованої Донеччини знаходяться 5 ділянок, включених до Смарагової мережі Європи, створення якої відбувається в Україні на виконання Бернської конвенції. Всі вони також зазнали пошкодження.

На превеликий жаль, пошкодження заповідних територій війною і їхня окупація призводять до прогресування негативних процесів. Наявність великої кількості вирв від розривів снарядів призвела не лише до фізичного знищення рослинності, а й до значного хімічного забруднення. Така зміна хімічних показників грунтів виявилася привабливою для низки агресивних рослин-інтродуцентів, що стало причиною їхнього значного поширення в зоні бойових дій, зокрема і в багатьох заповідних об’єктах.

Частково збитки, нанесені природно-заповідному фонду, можна компенсувати створенням нових природоохоронних територій. Дійсно, в останні дні 2017 року та на початку 2018 року на Донеччині створено 30 нових територій природно-заповідного фонду, загальною площею 4090 га (0,16 % підконтрольної Україні території). Планується створення нових заповідних територій у найближчі місяці.

Серед нереалізованих намірів збільшення природно-заповідного фонду області – розширення НПП «Меотида», створення надзвичайно цінних заказників «Зміїна гора» поряд з м. Краматорськ, «Сидорівський» біля м. Слов’янськ та низки заказників у Нікольському районі.

Особливо вагомою є пропозиція щодо створення нових територій ПЗФ на непідконтрольних територіях. Втрата діючих державних органів на цій території призвела до запровадження законодавства про військово-цивільні обласні державні адміністрації, до повноважень голів яких входить також прийняття рішень щодо оголошення територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення та погодження створення територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення. Так, вже зараз експертами-біологами підготовлено матеріали для створення українською владою на непідконтрольних територіях нових заповідних об’єктів, зокрема – РЛП «Скелевий» та НПП «Кальміуський», що має включити всю долину (каньйон) р. Кальміус на площі біля 42 тисяч гектарів.

Луганська область

Як виявилося, ситуація у двох областях, яких торкнулася війна, є дуже відміною.

Луганщина – одна з областей України, що містять найбільше територій, які знаходяться у природному стані. Близько половини її площі займають степи, заплави річок, крейдяні відслонення та ліси. Найдавніші заповідники тут були створені ще у 1928 році («Стрільцівський степ», «Провальський степ»). На момент окупації частини території Луганщини у 2014 році, в області було створено 195 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею біля 85 тис. га. 79 з них опинилися на окупованій території (20,3 тис. га), що складає 23,8 % площі ПЗФ Луганщини . З них 35 територій (73% всього окупованого ПЗФ) тим чи іншим чином постраждали від військових дій. Зокрема, майже всі ці об’єкти згоріли під час пожеж, викликаних військовими діями.

На підконтрольній території також є постраждалі від війни території та об’єкти ПЗФ. Загалом 35 об’єктів загальною площею 10,4 тисяч гектарів. Майже всі вони розміщені в заплавних лісах вздовж р. Сіверський Донець. Враховуючи, що ця територія переважно не розмінована і знаходиться вздовж лінії розмежування, уявити ліквідацію пошкоджень або попередження нових пошкоджень, поки важко. Ще низка територій ПЗФ північної частини Луганщини пошкоджена під час будівництва фортифікаційних споруд ЗСУ. У м. Станиця-Луганська, що також знаходиться у сірій зоні, розміщено адміністрацію Луганського природного заповідника. Центральне відділення заповідника, розміщене тут, закрите для відвідування (в т. ч. його працівниками).

Особливістю проблематики ПЗФ Луганщини в зоні АТО є неконтрольований видобуток вугілля відкритим способом. Деякі кар’єри разом із відвалом породи тягнуться на десятки кілометрів. Такий видобуток масово розвивається на Донецькому Кряжі, на півдні Луганської області. Вже пошкоджені майже всі найбільші за площею заказники цього регіону: «Іллірійський», «Блоріченський», «Першозванівський», «Перевальський» і «Міусинське узгір’я».

Аналогічно із Донецькою областю, на Луганщині зазнали пошкодження усі 9 територій Смарагдової мережі, що потрапили до меж окупованої території.

Повна версія публікації

Олексій Василюк, Катерина Норенко, Алла Войціховська, ЕПЛ

© DEIS Library 2017-2020. Використання матеріалів дозволяється за умови розміщення гіперпосилання на