Facebook
Twitter
RSS 2.0

DEIS
 Library

The Donbas Environment
 Information System


«лнр», безопасность взрывы, вода водопостачання война, волынец, відходи газ, грунти джерела донбасс, донетчина, донні відклади закрытие, ландшафти луганщина, ліси метан моніторинг оккупированная пзф повітря пожежі право промисловість рекомендації ризики территория, фауна флора фінансування хвостосховища шахти шахты, экологическая экология экология,


26.09.2020
Порушення електропостачання

Карлівська фільтрувальна станція


10.09.2020
Порушення роботи

Шахта «Золоте»


07.09.2020
Порушення водопостачання

Донецька фільтрувальна станція




Donbas tailings storage facilities

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Хвостосховища Донбасу

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


Війна на Донбасі: реалії і перспективи врегулювання

Центр Разумкова


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2018 році

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Донецької області за 2018 рік

Донецька обласна державна адміністрація


Екологічний паспорт Луганської області за 2018 рік

Луганська обласна державна адміністрація


Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2018 році

Луганська обласна державна адміністрація


П’ять років бойових дій на сході України: Екологічні аспекти у інфографіці

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


Five years of fighting in Eastern Ukraine: Environmental issues depicted in infographics

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Вплив військової діяльності на природу України: посібник

Екологія–Право–Людина


Комплексний аналіз даних про стан довкілля в Донецькій та Луганській областях

ПРООН


Assessing environmental impacts of armed conflict: the case of eastern Ukraine

truth-hounds.org & National Endowment for Democracy


Cтан басейну Сіверського Дінця та фактори впливу в умовах військових дій. Технічний звіт

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні


State of the Siverskyi Donets basin and related risks under military operations. Technical report

OSCE Project Co-ordinator in Ukraine


Звіт про результати вивчення екологічної ситуації на території Донецької та Луганської області

Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління


Donbas: Territory of eXistence

Ukrainian Research Institute of Engineering Ecology


На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України

Українська Гельсінська спілка з прав людини


Ecological Threats in Donbas, Ukraine

Centre for Humanitarian Dialogue


Справжня ціна вугілля в умовах війни на Донбасі: погляд крізь призму прав людини

Східноукраїнський центр громадських ініціатив


Воєнні дії на сході України – цивілізаційні виклики людству

Екологія–Право–Людина


Military Conflict in Eastern Ukraine – Civilization Challenges to Humanity

Environment–People–Law


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume I

European Union, United Nations, World Bank Group


Ukraine Recovery and Peacebuilding Assessment: Volume II

European Union, United Nations, World Bank Group


Пріоритети зниження екологічної небезпеки і оздоровлення довкілля на сході України

13.12.2017

Наведені нижче рекомендації призначені, насамперед, для органів державної влади України (у тому числі регіональних та місцевих органів влади і підпорядкованих їм організацій). Однак реалізація великої частини заходів буде більш ефективною за умов участі в ній також наукових і неурядових організацій та міжнародної спільноти, зацікавлених у вирішенні екологічних проблем Донбасу.

Рекомендації, підготовлені в рамках цього проекту, обговорювалися на «круглому столі» Координатора проектів ОБСЄ в Україні з органами державної влади 4 вересня 2017 року. В запропонованій нижче редакції рекомендацій враховані надані зауваження і пропозиції, додаткові висновки аналізу екологічних проблем сходу України, отримані під час даного дослідження, а також рекомендації ряду інших процесів і публікацій, присвячених екологічним проблемам та перспективним напрямам відновлення довкілля сходу України.

Рекомендації розподілені на чотири категорії:

  1. «Вчора» – дії, що є передумовою для вирішення інших проблем, реалізація яких повинна була вже розпочатися або є необхідною в найкоротший термін;
  2. «Сьогодні» – дії, реалізація яких є необхідною в найближчому майбутньому;
  3. «Завтра» – дії, що мають стати частиною державних завдань у середньостроковій перспективі;
  4. «Післязавтра» – дії, доцільні (та необхідні) в більш віддаленому майбутньому, готувати які, однак, необхідно вже зараз.

Перші дві категорії розглянуті більш детально, третя – на рівні загальних пріоритетів, для наповнення яких необхідний повноцінний відкритий процес програмування державних і місцевих пріоритетів і ресурсів. Четверта категорія розглядається на більш загальному – стратегічному рівні.

1. Вчора: інформація та аналіз

Разом зі швидким збільшенням обсягу інформації про екологічні проблеми в зоні конфлікту на сході України наростають і пов’язані з цією інформацією невизначеність і розбіжності в інтерпретації даних. До прикладів можна віднести оцінку безпосереднього впливу бойових дій на стан довкілля, екологічної небезпеки, яку становлять промислові підприємства в зоні конфлікту, або екологічних проблем, пов’язаних із затопленням шахт. Якщо характер більшості проблем сьогодні в принципі зрозумілий, то їх масштаби, а особливо – конкретні прояви та наслідки продовжують викликати суперечки через брак інформації та методичну невизначеність.

Загострюється необхідність систематизації наявної інформації та виявлені прогалин, що в ній залишаються, для безперечного встановлення фактів про стан довкілля та джерел екологічної небезпеки в зоні конфлікту як основи подальших дій. Крім власне упорядкування наявних даних, цілеспрямоване збирання інформації, якої бракує, і проведення аналітичної роботи потребують залучення даних з джерел, доступ до яких, як і раніше, частково обмежений.

1.1. Систематизація наявних даних про стан довкілля та джерела екологічної небезпеки в зоні конфлікту; організація широкого розповсюдження цих даних та вільного доступу до них для забезпечення прийняття управлінських рішень

Масштабне комплексне обстеження та оцінка екологічного стану території конфлікту в цілому і її конкретних ділянок, що становлять підвищений екологічний, санітарно-епідеміологічний та господарський інтерес.

Систематизація і аналіз наявних рядів регулярних спостережень за широким спектром показників для отримання повної картини змін (або відсутності таких).

Створення на базі Мінприроди виділеного центру для збирання, аналізу та регулярної публікації інформації про стан довкілля в зоні конфлікту, а також створення механізму міжвідомчого обміну інформацією та аналізу даних.

Регулярна публікація відповідної інформації про стан навколишнього середовища в зоні конфлікту на сайті Мінприроди.

Регулярні збирання і публікація неурядовими організаціями даних про екологічні проблеми сходу України (в т.ч. шляхом створення об’єднаного порталу НУО, активної роботи зі ЗМІ, місцевою владою та населенням), громадський контроль діяльності природоохоронних служб і відомств в зоні конфлікту.

1.2. Інвентаризація прогалин в інформації про стан навколишнього середовища та джерела екологічної небезпеки в зоні конфлікту; організація цільових досліджень для заповнення цих прогалин, в тому числі:

Систематичне обстеження стану ґрунтів і донних відкладів в зоні конфлікту.

Відновлення і активізація регулярного екологічного моніторингу всіх складових довкілля в зоні конфлікту, в тому числі з систематичним використанням даних дистанційного зондування Землі. Порівняння сучасного стану навколишнього середовища з історичними даними (в т.ч. щодо якості підземних вод).

Дослідження (в т.ч. з використанням космічних знімків високої роздільної здатності та польових робіт) стану лісової та іншої природної рослинності, полезахисних лісосмуг, шкоди від лісових і трав’яних пожеж, деградації ґрунтів, стану ключових видів тварин і рослин в межах ПЗФ.

Випереджувальна оцінка наслідків затоплення шахт з точки зору стану навколишнього середовища, небезпечних геоморфологічних процесів в населених пунктах, якості підземних і поверхневих вод і транскордонного впливу.

Оцінка радіологічної ситуації в зоні конфлікту.

Організація оперативного обстеження проблемних територій за допомогою мобільних лабораторій організацій і відомств119. Надання місцевим органам влади та населенню обладнання для експрес-аналізу екологічної ситуації в зоні конфлікту.

Заповнення прогалин у статистичній звітності шляхом додаткових статистичних досліджень і експертних оцінок (в т.ч. для непідконтрольних територій) та дезагрегація ретроспективної статистичної інформації для порівнянності даних.

1.3. Організація безперешкодного доступу до іншої інформації про стан довкілля і природних ресурсів Донецької і Луганської областей

Забезпечення відкритого доступу до поточних і ретроспективних даних центральних і місцевих органів та організацій про стан повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, питної води та іншої інформації про екологічну ситуацію в зоні конфлікту.

Забезпечення відкритого доступу до результатів дослідження екологічних проблем сходу України, виконаних силами або на замовлення міжнародних організацій.

2. Сьогодні: зниження рівня екологічних ризиків з великих джерел

Конфлікт на сході України триває; відповідно, зберігається ризик, пов’язаний із впливом бойових дій як безпосередньо на природні об’єкти, так і, насамперед, на об’єкти промислової і комунальної інфраструктури, що становлять підвищену екологічну небезпеку і водночас часто відіграють важливу роль у життєзабезпеченні населення регіону. Щоб планувати і вживати першочергових заходів для зниження небезпеки від її найбільших джерел у зоні конфлікту, необхідно мати постійно уточнювану й оновлювану оцінку цієї небезпеки. На її основі мають регулярно плануватися й виділятися ресурси, в тому числі фінансові, для систематичного обмеження і зниження ризику, зокрема для підтримання достатніх сил і засобів для своєчасної ліквідації можливих аварій, а також здійснюватися політичні заходи в рамках переговорного процесу.

2.1. Регулярне уточнення і оновлення інформації про об’єкти промисловості та комунального господарства, які вже стали джерелами серйозної екологічної небезпеки або можуть ними стати внаслідок бойових дій

Екологічний аудит техногенних об’єктів, розробка рекомендацій щодо безпечної експлуатації об’єктів. Зокрема, створення детального кадастру промислових підприємств, шахт і підприємств комунального господарства, в тому числі з використанням супутникових даних.

Інвентаризація об’єктів інфраструктури електропостачання, водопостачання, водовідведення, поводження з побутовими відходами, порушення діяльності яких може ставити під загрозу життєзабезпечення населення.

Розробка додаткових програм локального екологічного моніторингу для обґрунтування планів безпечної експлуатації окремих підприємств.

Польові обстеження і моніторинг ситуації на рівні конкретних шахт з метою оптимізації їх експлуатації та закриття.

Оцінка екологічної небезпеки перевезень хімічних речовин в зоні конфлікту для розробки заходів із запобігання серйозних аварій (за аналогією з директивами ЄС «Севезо»).

Інвентаризація місць утворення відходів та рекомендації щодо їх використання (видалення).

Аналіз безпечності підприємств на територіях, непідконтрольних уряду України.

2.2. Ухвалення першочергових заходів для зниження ризику від найбільших промислових і комунальних джерел екологічної небезпеки, у тому числі підтримання достатніх сил і засобів реагування на надзвичайні ситуації на небезпечних ділянках

Підвищення готовності та потенціалу для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації, в тому числі в місцях розташування великих промислових об’єктів.

Обмеження використання небезпечних речовин у зоні конфлікту і їх вивезення за її межі; організація і облаштування місць зберігання небезпечних речовин.

Скорочення використання активного хлору на комунальних підприємствах і заміна його іншими реагентами.

Підвищення готовності до евакуації населення з районів підвищеної екологічної небезпеки, забезпечення населення інформацією про наявність укриттів на випадок надзвичайних ситуацій.

Забезпечення функціонування системи раннього оповіщення населення і місцевої влади у разі промислових аварій у зоні конфлікту.

Відновлення та стабілізація водовідливу з затоплюваних шахт для утримання рівня підземних вод на безпечних глибинах.

Розробка на основі прогнозів наслідків затоплення шахт басейнових та територіальних схем управління рівневим режимом підземних вод.

Визначення пріоритетних капіталовкладень для підвищення стійкості системи водопостачання регіону в умовах конфлікту, відновлення пошкоджених об’єктів системи водопостачання, очищення побутових і промислових стічних вод та іншої комунальної інфраструктури.

Першочергові заходи зі збирання і видалення залишків зруйнованих унаслідок бойових дій будівель, споруд, військової та цивільної техніки в координації з діями щодо розмінування території та її очищення від боєприпасів, що не розірвалися.

Стратегічна екологічна оцінка всього комплексу запланованих заходів щодо відновлення Донбасу.

2.3. Політичні заходи для недопущення бойових дій у районах розміщення джерел підвищеної екологічної небезпеки, міжнародного моніторингу ситуації, а також проведення стосовно джерел підвищеної небезпеки необхідних профілактичних заходів

Дотримання сторонами конфлікту комплексу заходів щодо припинення вогню і відведення важкого озброєння із зони конфлікту.

Припинення сторонами конфлікту бойових дій у місцях розташування великих джерел екологічної небезпеки.

Утримування сторонами конфлікту від розміщення військових установок і позицій поруч з промисловими об’єктами підвищеного ризику і об’єктами, необхідними для життєзабезпечення цивільного населення (в тому числі водопостачання), і від нападу на них.

Забезпечення умов для функціонування та обслуговування промислових підприємств і об’єктів цивільної інфраструктури життєзабезпечення в зоні конфлікту, надання швидкого і безперешкодного доступу до них ремонтному і обслуговуючому персоналу.

Регулярне обговорення в рамках Тристоронньої контактної групи Мінського переговорного процесу чи інших переговорних механізмів координації зниження ризику від великих джерел екологічної небезпеки. В тому числі обговорення проблем запобігання негативних екологічних та геологічних наслідків затоплення вугільних шахт.

Використання інформації про екологічну ситуацію і джерела екологічної небезпеки в зоні конфлікту для підтримання і розвитку переговорного процесу.

Поширення інформації про стан навколишнього середовища в зоні конфлікту на міжнародному та європейському рівнях (в т.ч. в рамках механізмів ООН і ЄС) і використання міжнародних механізмів для посилення уваги до питань довкілля в зоні конфлікту на сході України.

3. Завтра: відновлення природоохоронної діяльності в регіоні

Промисловий Донбас завжди був одним з найбільш екологічно напружених регіонів України, на нього припадала значна частка викидів у навколишнє середовище й виробництва відходів у країні. Значна частина площ Донецької та Луганської областей забруднені внаслідок діяльності підприємств гірничодобувного комплексу, металургії, хімічної промисловості та важкого машинобудування.

Сьогодні до цього додаються наслідки екологічних проблем, зумовлених конфліктом. Ситуація на підконтрольних Україні територіях дозволяє почати нормалізацію діяльності основних інститутів державного та місцевого управління, в тому числі тих, що відповідають за охорону навколишнього середовища. Це необхідно як для посилення тимчасово обмеженої в період конфлікту природоохоронної діяльності, так і для повноцінного планування і реалізації перспективних програм відновлення Донбасу.

3.1. Відновлення і зміцнення організаційної та законодавчої основ природоохоронної діяльності

У тому числі відновлення функціонування системи природоохоронних органів і комунальних служб та вдосконалення природоохоронного законодавства з урахуванням екологічних пріоритетів в зоні конфлікту, міжнародного та європейського досвіду.

3.2. Відновлення, розширення і автоматизація моніторингу, контролю забруднення навколишнього середовища і екологічної звітності в зоні конфлікту

У тому числі матеріальне забезпечення відновлення, адаптації та модернізації мереж спостережень за всіма напрямами, в тому числі моніторингу забруднення води, повітря, ґрунтів і сільськогосподарських земель, лісів, флори і фауни, радіаційного фону, питної води, геологічного середовища (особливо в період ліквідації шахт і в постліквідаційний період) і використання природних ресурсів, а також постійний моніторинг «відкладених» наслідків конфлікту. Використання дистанційних засобів (дрони, космічні знімки) для важкодоступних територій, моніторинг непідконтрольних територій під егідою міжнародних організацій. Навчання персоналу сучасним аналітичним методам. Відновлення повноважень і діяльності системи екологічного контролю. Міжвідомча координація моніторингу в зоні конфлікту, взаємодія з програмами моніторингу галузевих відомств і приватного бізнесу, неурядовими та науковими організаціями.

3.3. Відновлення та модернізація системи поводження з промисловими і комунальними відходами

У тому числі відновлення регулярного видалення відходів в населених пунктах і стратегічне планування поводження з відходами в регіоні з урахуванням їх утворення під час конфлікту, потреб реконструкції і нового будівництва. Організація безпечного зберігання відходів, утворених унаслідок конфлікту, і їх використання у виробничій діяльності. У перспективі – модернізація системи поводження з відходами з урахуванням децентралізації державного управління та власного досвіду регіону щодо впровадження сучасних технологій (роздільний збір і переробка відходів, добування корисних компонентів) з використанням нових організаційно-економічних моделей (в тому числі потенціалу малого бізнесу). Систематичне підвищення якості статистичних даних про побутові й промислові відходи.

3.4. Модернізація використання і охорони поверхневих вод регіону на основі басейнового підходу з урахуванням міжнародного досвіду, відновлення і модернізація систем водопостачання та водовідведення

У тому числі стратегічне планування використання та охорони водних ресурсів регіону з урахуванням джерел екологічної небезпеки на основі басейнового підходу. Відновлення водопостачання та водовідведення в регіоні й стратегічне планування їх розвитку з урахуванням потреб радикальної модернізації інфраструктури.

3.5. Забезпечення діяльності об’єктів природно-заповідного фонду з урахуванням необхідності відновлення їх ділянок, порушених військовими діями

У тому числі забезпечення фінансування об’єктів ПЗФ з урахуванням специфіки їх діяльності в умовах конфлікту, забезпечення адміністрацій об’єктів ПЗФ транспортом, оргтехнікою, інформаційними матеріалами, технологіями дистанційного зондування Землі та фіксації стану навколишнього середовища і його порушення. Навчання співробітників ПЗФ особливостям роботи в зоні конфлікту. Стратегічне планування розвитку ПЗФ в регіоні, розробка та затвердження нових проектів організації територій та об’єктів ПЗФ. Розмінування і очищення територій, відновлення ПЗФ, дії щодо запобігання подальших збитків. Розробка і створення механізмів залучення окремих спільнот (екологічних, правозахисних тощо) до надання допомоги ПЗФ та їх співробітникам, організація волонтерської допомоги найбільш постраждалим установам ПЗФ.

3.6. Відновлення порушених земель інших категорій, водних об’єктів, лісових насаджень і полезахисних смуг

У тому числі розмінування і очищення від залишків боєприпасів сільськогосподарських та інших земель, лісів, полезахисних лісосмуг, прибережних територій і донних відкладів водних об’єктів. Проведення робіт з берегоукріплення та відновлення водоохоронних зон. Вжиття заходів із хімічної меліорації ґрунтів. Відновлення лісів шляхом створення лісових культур та сприяння природному відновленню лісів (лісовідновлення в насадженнях, знищених обстрілами та пожежами, лісорозведення на еродованих землях, вирощування садивного матеріалу для лісовідновлення та лісорозведення, наземне винищення шкідників в лісових насадженнях). Забезпечення охорони лісів від пожеж, утримання відомчої пожежної охорони, пожежно-хімічних станцій, гасіння лісових пожеж, протипожежне облаштування лісів.

3.7. Ліквідація наслідків перерозподілу і погіршення якості шахтних вод, модернізація принципів і практики експлуатації, закриття та рекультивації шахт

У тому числі вжиття заходів проти підтоплення та затоплення, спрямованих на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів, усунення або зниження до допустимого рівня їх негативного впливу на території. Диверсифікація джерел водопостачання. У перспективі – модернізація принципів і практики експлуатації, закриття та рекультивації шахт, у тому числі з урахуванням міжнародного досвіду.

3.8. Прискорене впровадження в практику дислокованих на території регіону підрозділів Збройних Сил України та Національної гвардії принципів і методів зниження впливу оборонної діяльності на навколишнє середовище

У тому числі зміцнення співпраці між природоохоронними органами та Управлінням цивільно-військового співробітництва ЗСУ для забезпечення виконання військовослужбовцями норм природоохоронного законодавства при організації діяльності, не пов’язаної з виконанням бойових завдань; систематичне інформування командування підрозділів про наявність в зоні їх дії екологічно небезпечних об’єктів та об’єктів ПЗФ та про правовий режим їх охорони (зокрема, готування відповідної довідково-картографічної інформації); вдосконалення механізмів узгодження з природоохоронними органами організації тимчасових військових полігонів; організація на постійній основі екологічної освіти і навчання військовослужбовців у рамках військово-патріотичної роботи. Збільшення кількості підрозділів ЗСУ, що займаються екологічними питаннями.

3.9. Розширення інформаційно-просвітницької діяльності в галузі охорони навколишнього середовища в зоні конфлікту

У тому числі поліпшення роботи з населенням у зоні конфлікту з питань охорони навколишнього середовища та цивільної оборони, підготовка та поширення спеціальної інформаційної продукції для населення (листівки, відеоінформація в інтернеті тощо) про стан навколишнього середовища в зоні конфлікту, джерела екологічної небезпеки та правила поведінки в критичних ситуаціях. Використання можливостей НУО та ЗМІ (в т.ч. телебачення) для проведення кампаній і поширення екологічної інформації, регулярна публікація інформації на сайті Мінприроди.

4. Післязавтра: екологічна перспектива Донбасу

Майбутнє Донбасу пов’язане зі значною невизначеністю, й говорити про нього в середньостроковій перспективі можливо тільки на рівні реалізації конкретних політико-економічних сценаріїв. Однак за сприятливого розвитку подій і відновлення територіальної цілісності України довгострокова перспектива надає унікальну можливість для перебудови і модернізації економіки регіону.

Елементи модернізації відповідно до сучасних уявлень про економічну та екологічну ефективність були закладені ще в доконфліктний період, коли найбільш сучасні підприємства (шахта ім. Засядька, підприємства ДТЕК і «Метінвесту») почали впроваджувати нові технологічні рішення і методи організації виробництва.

Однак в цілому промисловість Донбасу поки що залишається однією з найбільш енергоємних у світі й має величезний потенціал підвищення ефективності в аспекті енергоспоживання, викидів забруднюючих речовин і зниження «вуглецевого сліду».

Результатом реалізації цього потенціалу може стати сучасна конкурентоспроможна економіка в умовах чистішого і зручного для проживання людей довкілля, забезпечена підтримкою основних сторін, зацікавлених у перспективному розвитку Донбасу. Така концепція може стати основою консолідації політичної волі, технологій та інвестицій.

4.1. Створення комплексної концепції економічної перебудови Донбасу

У тому числі використання принципів «зеленої» економіки, безвідходної економіки замкнутого циклу з багатооборотним використанням продукції, ефективної адаптації до кліматичних змін та розробка сценаріїв і стратегій регіонального розвитку.

4.2. Широке обговорення комплексної концепції економічної перебудови Донбасу з органами центральної та регіональної влади, місцевого самоврядування, представниками промисловості, бізнесу та громадськості

У тому числі для обґрунтування і залучення внутрішніх і зарубіжних довгострокових інвестицій.

Повна версія публікації: https://www.osce.org/uk/project-coordinator-in-ukraine/362581?download=true

Координатор проектів ОБСЄ в Україні

© DEIS Library 2017-2020. Використання матеріалів дозволяється за умови розміщення гіперпосилання на