Інформаційна система довкілля Донбасу (DEIS) розроблена Координатором проектів ОБСЄ в Україні в рамках проекту «Оцінка шкоди, завданої довкіллю на сході України» (2017 р.) за фінансової підтримки урядів Канади та Австрії на замовлення Міністерства екології та природних ресурсів України. Подальше наповнення та розвиток системи здійснювалися в межах проекту Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Допомога Міністерству екології та природних ресурсів України в удосконаленні механізмів моніторингу довкілля» (2018 р.)
Основним завданням системи є впровадження в практику природоохоронної діяльності органів державної влади програмного забезпечення щодо збору, накопичення, обробки та представлення інформації про стан довкілля та чинники, які можуть на нього вплинути для підвищення ефективності управління природоохоронною діяльністю та додержання вимог екологічної безпеки у Донецькій та Луганській областях.
Міністерство екології та природних ресурсів України прагне забезпечити точність та повноту інформації, при цьому не несе відповідальності за достовірність даних, розміщених у системі. Інформаційні повідомлення отримані з неофіційних джерел можуть бути використані для аналізу та подальших досліджень.
Створення системи та її первинне наповнення відбувалось за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні, який не несе відповідальності за достовірність представленої інформації та її актуалізацію.
Інформаційні ресурси:
- Стан атмосферного повітря
Дані щодо якості атмосферного повітря надходять з автоматизованих постів та надаються Департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації. У системі міститься 7 постів контролю за станом атмосферного повітря (20 показників). Дані з автоматизованих постів оновлюються щоденно. - Стан поверхневих вод
Дані щодо стану поверхневих вод надаються Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів України. У системі розміщені дані моніторингу за станом поверхневих вод річкового басейну Сіверського Дінця починаючи з 2000 року. Кількість створів та набір вимірюваних показників варіює в залежності від вибраного періоду та умов функціонування. Даний розділ включає також дані 2 автоматизованих постів Департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації. - Об’єкти критичної інфраструктури
Місця розташування об’єктів критичної інфраструктури визначено з використанням даних дистанційного зондування Землі. Географічні координати розміщення об'єктів нанесені з приблизною точністю та відображають орієнтовну ділянку розташування. Об'єкти розподілені на 8 різних категорій (металургійної, гірничодобувної, машинобудівної, хімічної та коксохімічної промисловості, енергетичної галуззі, водопостачання та водовідведення та інші об’єкти). Перелік об’єктів відображає лише ті об'єкти, на яких з початком ведення бойових дій були зафіксовані порушення роботи (див. розділ «Порушення роботи об’єктів критичної інфраструктури»). - Порушення роботи об’єктів критичної інфраструктури
Інформація щодо порушення роботи об'єктів критичної інфраструктури зібрана з відкритих джерел (звіти РНБО, звіти ОБСЄ СММ, повідомлення ЗМІ) за період з початку військових дій. При формуванні інформаційної бази фахівцями проведено первинний аналіз та вибір інформаційних ресурсів для розміщення у базі даних. У той же час, будь-які дані із відкритих джерел потребують верифікації. Інформація може бути використана в аналітико-дослідницьких цілях з подальшим залученням додаткових джерел та методів перевірки даних. Інформація у розділі розподілена за двома категоріями – офіційні звіти національних відомств та дані з відкритих неофіційних джерел. - Об'єкти природно-заповідного фонду
У системі розміщено 147 та 195 об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) Донецької і Луганської областей відповідно. Інформація містить короткий опис об’єкта та огляд порушень, зафіксованих з початку ведення бойових дій. Переважна більшість даних з описом об'єктів отримані з офіційних архівів. Інформацію щодо порушення роботи об'єктів ПЗФ зібрано з відкритих неофіційних джерел. - Екологічні ризики
Категоризацію та визначення екологічних ризиків об'єктів критичної інфраструктури проведено з використанням методу експертної оцінки з урахуванням інформації про вид діяльності, місця розташування та інших критеріїв. - Лісові пожежі
Просторово-часовий аналіз лісових пожеж проведено з використанням методів дистанційного зондування Землі. - Вертикальні зміщення земної поверхні (буде доповнено)
Аналіз вертикальних зміщень земної поверхні проведено з використанням методів інтерферометрії.
Технічне розроблення та наповнення системи здійснено Аверіним Д., з урахуванням тематичних звітів, наданих експертами для Координатора проектів ОБСЄ в Україні, зокрема: Василюком О., Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України, Зібцевим С., Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Єрмаковим В. та Улицьким О., Науково-дослідний інститут екологічної безпеки і управління Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України.
